У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


18. Прив’язані до землі

Ці слова багато хто вживає. Однак хто при цьому розуміє насправді, про що в них йдеться? «Прив’язані до землі» звучить як жахливе покарання. Більшість людей відчувають якийсь непевний острах, жахаючись тих, хто ще прив’язаний до землі. Разом з тим значення цих слів не таке вже й погане. Безперечно, є доволі багато похмурого, що змушує тих або інших стати прив’язаними до землі. Але переважно це зовсім прості речі, які мають призвести до зв’язування земним.

Візьмемо, наприклад, один випадок, який свідчить про те, що гріхи батька помщаються аж до третього і четвертого поколінь!

Дитина в родині запитує про потойбічне або про Бога, про щось з того, про що вона чула в школі чи церкві. Батько ухиляється від запитання, коротко зауваживши: «Ах, відчепися зі своїми дурницями! Коли помру – всьому кінець». Дитина збентежена, сумнівається. Зневажливі висловлювання батька чи матері повторюються, те саме вона чує і від інших, і зрештою сприймає такий погляд.

Настає година, коли батько має відійти в інший світ. З жахом він усвідомлює, що його існування не припинилося. У ньому прокидається палке бажання повідомити своїй дитині про це розпізнання. Це бажання прив’язує його до дитини. Але дитина його не чує і не відчуває його близькости, бо вона живе в переконаності, що батька більше немає, і це стоїть як твердий непроникний мур між нею і зусиллями її батька. А батько з мукою мусить спостерігати, що через його спонуку дитина йде хибним шляхом, який все далі відхиляє її від Істини; страх, що на цьому хибному шляхові дитина не спроможна відвернути небезпеку ще глибшого падіння і якій вона передусім найбільше підлягає, і є водночас так званим покаранням для нього за те, що спрямував дитину на цей хибний шлях. Рідко вдається йому в якийсь спосіб вказати їй на це розпізнання. Він змушений бачити, як хибна ідея від її дитини потім передається вже її дітям і так далі як наслідок власної похибки. Він залишиться невільним доти, доки діти його дитини розпізнають правильний шлях, підуть ним, а також вплинуть на інших, завдяки чому він поступово звільниться і зможе подумати про своє сходження.

Другий випадок: закоренілий курець при переході до іншого світу бере з собою сильний потяг до куріння, бо цей потяг є схильністю, що зачіпає відчуття, тобто духовне, хай навіть у найзовнішньому відгалуженні. Його полонило жагуче бажання і воно утримує його там, де він може досягти задоволення… на Землі. Він знаходить його, бігаючи слідом за курцями, і насолоджується разом з ними в їхніх відчуттях. Якщо ніщо з такого тяжкою кармою до іншого місця їх не прив’язує, то вони почуваються досить добре, дуже рідко усвідомлюючи, що зазнають справжнє покарання. Лише той, хто оглядає все буття, розпізнає покарання в неминучій взаємодії, яке полягає в тому, що згадана особа не зможе піднятися вище, доки її бажання задоволення, яке повсякчас вібрує в ній, прив’язує її до «переживань» інших у плоті і крові живих людей на Землі, за допомогою відчуттів яких вона тільки і спроможна отримати задоволення.

Так відбувається і за вдоволення сексуального бажання, за пияцтва і навіть за надмірної пристрасти до споживання їжі. І є чимало тих, хто внаслідок цієї пристрасти порпається в кухнях і льохах, щоби потім під час поїдання їжі іншими відчути і собі хоча б найменшу частку насолоди. Якщо серйозно до цього ставитися, то, звісно, це «покарання». Але настійне бажання «прив’язаних до землі» не дає їм змоги відчути це, навпаки, заглушає все інше, і тому томління за шляхетнішим, Вищим не може настільки зміцнитися, щоб стати головним переживанням, що звільнило б їх від низького та піднесло б угору. Що вони, власне, втрачають при цьому, вони взагалі не усвідомлюють, доки це бажання задоволення, яке посередництвом інших може стати лише малою часткою задоволення, саме внаслідок повільного відвикання зменшиться та поблякне, тож інші ще приспані в них відчуття з менш потужною силою бажання поступово набудуть впливу минулих і тоді постануть на чільному місці, у зв’язку з чим відразу здобудуть переживання, а разом з тим і силу дійсности. Рід життя здобутих відчуттів приводить її потім туди, де є подібний рід, вище або глибше, доки й вони, як і попередні, поступово звільняться у відвиканні, а наступні ще наявні стануть дієвими. Так з плином часу відбувається очищення від усіляких численних шлаків, які вона бере з собою в інший світ. Чи не залишиться вона тоді на місці зі своїм останнім відчуттям? Або ж взагалі чи не збідніє на силу відчуття? Ні! Бо якщо зрештою низькі відчуття поступово будуть зжиті і відпадуть, і вона піде вище, то пробудиться неспинне томління за Вищим і Чистішим, що рухатиме її повсякчас у височину. Такий нормальний хід подій! Але в ньому трапляються тисячі випадків. Небезпека падіння чи застрягання значно більша, ніж у плоті й крові на Землі. Якщо ти вже перебуваєш вище і тобою оволодіває низьке відчуття хоча б на мить, то це відчуття стає безпосереднім переживанням і внаслідок цього дійсністю. Ти стаєш щільнішим та важчим і опускаєшся в реґіони подібного роду. Твій горизонт звужується таким чином і ти мусиш неквапно знову працювати, щоб досягти вищого, якщо не сталося так, що ти опускаєшся все глибше й глибше. Тому «Пильнуйте і моліться!» – не порожні слова. Зараз ефірноречовинне в тобі ще захищене завдяки твоєму тілу, оскільки воно схоже на якір, який міцно закріпився. Але потім настане від’єднання у так званій смерті та розпад тіла, отже, ти залишишся без цього захисту і в ефірноречовинному стані будеш нездоланно притягнений до подібного роду, або вглиб, або вгору, ти не зможеш цього уникнути. Тільки велика рушійна сила спроможна тобі допомогти піднестися вгору, твоє потужне воління доброго, Високого, яке стає томлінням та відчуттям, а отже і переживанням та дійсністю згідно із законами Ефірноречовинного світу, який знає лише відчуття. Тому підготуйся вже тепер взятися до всього з цим волінням, щоби під час відходу, який тебе може спіткати щогодини, його не заглушило занадто сильне земне бажання! Бережи себе, людино, і будь пильною!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт