У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Italiano
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


22. Мислеформи

Посидьте в будь-якій кав’ярні чи пивниці та поспостерігайте там за відвідувачами. За столиками вашого оточення. Прислухайтесь до розмов. Почуйте, що говорять люди. Завітайте до якоїсь родини, зверніть увагу на найближче коло ваших знайомих у години дозвілля, коли робота більше не обтяжує.

Збентежені, ви усвідомите всю порожнечу того, про що розмовляють люди, якщо вони говорять не про свої колишні справи. Ви з огидою відчуєте пустоту думок, гнітючу звуженість кола зацікавлень, а також жахливу поверховість, якщо спостерігатимете серйозно і прискіпливо. Нечисленні винятки, які вам при цьому зустрінуться, – ті, чиї слова в години дозвілля в повсякденному житті пройняті томлінням за душевним удосконаленням, – здадуться вам самотніми чужинцями посеред ярмарку життя.

Саме в так звані години дозвілля зможете ви якнайлегше розпізнати справжнє внутрішнє єство людини – після того, як відпадуть зовнішня витримка і спеціальна сфера її знань, разом із тим відкладеться вбік і її звична професійна діяльність. Те, що тоді залишиться, і є справжньою людиною. Подивіться на неї та прислухайтеся неупереджено до її слів. Дуже скоро ви припините спостереження, тому що для вас вони стануть нестерпні. Глибокий смуток охопить вас, коли ви усвідомите, що багато хто з людей не дуже відрізняється від тварин. Не зовсім уже тупі, з вищими розумовими здібностями, але загалом такі самі. Ніби з шорами на очах та з однобічним світоглядом ідуть вони земним життям і бачать завжди лише чисто земне перед собою. Вони дбають про їжу, питво, більшою чи меншою мірою про накопичення земних цінностей, прагнуть тілесного задоволення, а всі роздуми про речі, які не можна споглядати, вважають марнуванням часу, який, на їхню думку, значно краще витратити на «відпочинок».

Те, що земне життя з усіма своїми задоволеннями і радощами набуде правильного змісту лише тоді, коли певною мірою стане близьким належний до нього Етерноречовинний світ, що знає взаємодії, які зв’язують нас із ним, і таким чином більше немає відчуття, що ми гра випадку, цього вони не зможуть зрозуміти і ніколи не зрозуміють. Вони відхиляють це рішуче в омані, що, коли цей Етерноречовинний світ справді існує, то може їм спричинити лише незручності або навіть жахіття, щойно вони цим займуться.

Чужою є для них думка, що тільки з прагненням вищого все земне життя отримує справжню цінність, аби таким чином найчудесніше життєве тепло пульсувало й крізь усі земні радощі й задоволення. Вони, отже, анітрохи вбік не відтискуються, але для спраглих чистішого та вищого і для серйозних шукачів стають частиною життя як найпрекрасніша взаємодія палкого життєствердження, що часто відгомонить у радісному захопленні за все суще і нам запропоноване.

Дурні ті, хто проходить повз це! Боягузи – хто завжди відмовляється від чудесної радости тих, котрі мужньо просуваються вперед.

Звеселіться ж, що все навколо вас живе – далеко, аж до краю, здавалося б, неосяжних нив! Немає нічого мертвого, нічого порожнього, як це здається. І все діє і пряде в Законі Взаємодії, всередині якого ви, як люди, стоїте, щоб заново формувати і направляти нитки – як вихідні пункти і як кінцеві цілі. Повновладні володарі, кожен із яких окремо створює собі царство, щоб воно його піднесло або поховало під собою. Пробудіться! Використайте могутність, надану вам, з повним знанням ґрандіозних подій, щоб ви, як тепер, із дурости, впертости або й із млявости не породжували звиклих лише шкодити потвор, які здорове, добре глушать, мов бур’ян, і які врешті-решт спричиняють хитання та падіння саме тому, хто їх породив.

Уже найближче етерноречовинне оточення людини спроможне багато чому посприяти, піднести її або притиснути донизу. Це дивний світ мислеформ, який за своєї жвавости становить лише малу частку велетенського механізму всього Творіння. Його нитки ж тягнуться в груборечовинне, далі в етерноречовинне вгору, одначе так само і вниз, у царство темряви. Як гігантська мережа кровоносних судин або нервова система, все одне з одним пов’язано та сплетено – нерозривно, нероздільно! Майте це на увазі!

Привілейовані спроможні то тут, то там угледіти частину цього, але про багато чого іншого вони можуть лише здогадуватися. Тож деякими знаннями людство вже володіє. Воно намагалося далі спиратися на них, щоб отримати завершену картину. Однак при цьому не вдалося оминути прогалин і помилок. Багато дослідників етерноречовинної ділянки дозволили собі стрибки, що мусило призвести до втрати взаємозв’язку. Інші, знову ж таки, заповнювали прогалини фантастичними картинами, що призвело до викривлення та спотворення, які змусили похитнутись віру в єдине ціле. Наслідком було обґрунтоване глузування, яке, спираючись на нелогічність так званих духовних дослідників, мусило здобути перемогу.

Якщо вже є потреба про це говорити, то мусимо насамперед протягти линву крізь усі події в Діянні Творіння, за яку спостерігач зможе триматися, щоб він зміг піднятися вгору. Багато незрозумілих йому подій знаходять свою вихідну точку вже в ближчому оточенні. Єдиний погляд у світ мислеформ мусив би навчити його розуміти дещо з того, що раніше здавалося непоясненним. Також вершителі правосуддя при оцінці багатьох випадків справжніми призвідниками визнали б зовсім інших, замість тих, кого було обвинувачено, і саме їх, передусім, притягнули б до відповідальности. Ключем до цього є взаємозв’язок окремої людини зі світом мислеформ, розташованим найближче до земної людини. Поза сумнівом, це благо для багатьох, що вони носять пов’язку, яка не дає змоги бачити більше, ніж здатні сприйняти їхні тілесні очі. Природа теперішніх мислеформ їх би налякала. Паралізуючий жах охопив би багатьох, хто нині через наївність або легковажність бездумно існує без докорів совісти. Бо кожна породжена мисль, як і все в Етерноречовинному світі, відразу набуває форми, яка втілює та уособлює справжній зміст мислі.

Жива Сила Творіння, що плине крізь людину, завдяки зосередженій волі завершеної мислі збирає етерноречовинне і з’єднує його, прив’язуючи до форми, яка є вираженням волі цієї мислі. Тобто щось справжнє, живе притягує споріднене в цьому світі мислеформ згідно із Законом Притягання Спорідненого або притягується ним, залежно від власної сили. Як у мить свого виникнення відчувається мисль, слабшою чи сильнішою, так і її етерноречовинне утворення нестиме в собі відповідне життя. Досить-таки густонаселений цей світ мислей. Унаслідок взаємної сили притягання утворилися справжні місця збору, з яких за допомогою зібраної сили здійснюється вплив на людей.

Передусім, завжди на тих, хто має схильність до споріднености, тобто несе в собі схоже. Вони завдяки цьому підсилюються у своїй відповідній волі і спонукають до все нового й нового породження схожих утворень, які, споріднено діючи, входять у світ мислеформ.

Але й інші люди, котрі не мають у собі цієї особливости, можуть бути обтяжені ними і поступово притягнені до них, якщо ці місця збору завдяки безперервним новим вливанням отримають несподівану силу. Захищені від цього лише ті, хто володіє більшою силою, іншою за природою, внаслідок чого зв’язок із несхожим стає неможливим.

Однак у наш час, на жаль, лише ненависть, заздрість, недоброзичливість, хтивість, жадібність та все інше зло через велику кількість прибічників має найпотужніші місця збору сили у світі мислеформ. Менше прибічників у чистоти та любови. З цієї причини зло поширюється зі страхітливою швидкістю. Доходить до того, що ці місця збору сили мислеформ зрештою встановлюють зв’язки зі спорідненими сферами темряви. Звідти вони особливо розпалюються до наростаючої активности, тож, передаючись далі, серед людства можуть призвести до фактичного спустошення.

Тому благословенна будь, годино, коли думки чистої Божественної Любови серед людства знову здобудуть більше місце, аби розвинулися сильні споріднені місця збору у світі мислеформ, які можуть отримати підживлення зі світліших сфер, і завдяки цьому не лише будуть наділені підсиленням ті, хто прагне добра, але, поволі очищуючи, це вплине також на більш темні душі.

Однак іще й інша діяльність спостерігається в цьому Етерноречовинному світі: мислеформи за бажанням призвідників спрямовуються до визначених осіб, до яких вони можуть пристати. Якщо природа цих мислеформ чиста й шляхетна, то вони прикрасять особу, на яку спрямовані, зміцнять навколо неї захист чистоти і, за схожости її внутрішніх відчуттів, можуть піднести вище, надавши їй сил для сходження. Думки нечистоти, однак, мусять забруднити особу, на яку вони спрямовані, так само, як груборечовинне тіло при нападі забруднюється багном та гряззю. І якщо вимазана в такий спосіб людина не має внутрішнього міцного закріпленння з місцями збору світлих течій, то може статися, що її відчуття внаслідок цього нападу нечистих думок із часом стануть заплутаними. Це можливо, тому що присталі нечисті мислеформи здатні притягувати споріднене, а, отже, підсилені, вони можуть поступово отруїти думки обплетеної ними особи.

Самозрозуміло, головна відповідальність за це впаде у зворотній дії на людину, яка породила нечисті думки і послала їх до зазначеної особи своїми бажаннями чи жаданнями, оскільки мислеформи залишаються пов’язаними також із їхнім призвідником, на нього відповідно зворотно впливаючи.

Тому мушу всіх істинних шукачів знову й знову закликати: «Дотримуйтеся чистоти своїх думок!» Застосуйте для цього всю свою силу. Ви не здогадуєтеся, що тим створюєте. Є щось ґрандіозне в цьому! Як сильні борці, можете ви в такий спосіб діяти. Як першовідкривачі для Світла і, отже, для звільнення своїх ближніх із хащ отруйних ліан у світі мислеформ.

Якби людині тепер зняли пов’язку з очей, щоб вона могла побачити найближче етерноречовинне оточення, то вона спочатку б жахнулася, угледівши дикий безлад, який її міг би злякати. Але це тривало б лише доти, доки вона розпізнає силу, приховану в ній, з якою, ніби з гострим мечем, зможе прокласти вільну дорогу. Без зусиль, лише своїм волінням. У сотнях тисяч відмінностей побачить вона мислеформи, усіх можливих і часто неможливих для земних очей обрисів. Кожну з них, однак, яскраво виражено, точно виявляючи те і живучи тим, чим було справжнє воління при зародженні мислі. Неприкрашене, позбавлене будь-якого штучного маскування.

Але, попри тисячі різновидів, із часом можна відразу розпізнати сутність кожної мислеформи, а це означає, ти знаєш, із чим їх співвіднести, попри всі різноманітні обриси. Як за обличчям людину можна відрізнити від тварини або навіть розпізнати різні людські раси за певними рисами обличчя, так само й мислеформи мають цілком визначені прояви, які чітко вказують, чи належить ця форма до ненависти, до заздрости, до хтивости, чи до якогось іншого основного типу. Кожен із цих основних типів має свій визначений відбиток, притаманний окремій мислеформі як основа уособлених нею властивостей, байдуже, який зовнішній обрис отримали ці породжені мислями форми. Отже, попри найчудернацькіше спотворення форми аж до найогиднішої потворности, відразу можна розпізнати, до якого основного виду вона належить. З цим розпізнанням уявне дике безладдя таким уже не здається.

Проглядається неухильний порядок і строгість основних Законів, що пронизують усе Творіння, які, коли їх пізнати й сумлінно пристосуватися до їхнього плину, нададуть неозорий захист і принесуть велике благо. Хто ж опирається цим Законам, того, звісно, буде атаковано, і він відчує їх на собі – якщо його не буде звалено та стерто на порох, то принаймні він зазнає безжального шліфування, яке болем і гірким досвідом перероблятиме його доти, доки він припасується до течії цих Законів, і це означатиме, що перешкод більше немає. Тільки тоді зможе він із течією піднестися вгору.

Ці мислеформи мають зворотний вплив не лише на людство, а й сягають далі, бо в тому ж Етерноречовинному світі до найближчого оточення належить і більша частина істот природи. Хто однораз примириться з фактом, що все живе і, отже, все існує у формі, видимій чи невидимій на Землі, тому зовсім неважко буде зробити крок, уявивши собі, що сили природи також сформовані. До них належать уже багатьма бачені – раніше частіше, ніж тепер – ґноми, ельфи, сильфи, русалки та інші істоти, які існують у землі, повітрі, вогні та воді. Вони піддаються впливу мислеформ, унаслідок чого знову-таки виникає багато блага чи лиха. І так це йде далі. Одне чіпляється за інше, як у зубчастій передачі складеного з найвищою майстерністю досконалого механізму.

А посеред усієї цієї механіки стоїть людина! Оснащена засобами для визначення, якого роду тканина повинна вийти із її дій у Творінні, і встановлення зубчастої передачи в різних напрямах. Усвідомте вашу цю безмірну відповідальність, бо все розігрується тільки у власному колі ваших земних меж. За ці рамки, згідно з мудрим Встановленням Творця, ніщо не виходить, а повертається тільки до вас самих. Ви здатні отруїти Цьогобіччя і Потойбіччя Землі своїми бажаннями, мисленням і волінням, або ж, очищуючи, піднести вгору, до Світла. Тому станьте керманичем долі, яка поведе вгору завдяки чистоті ваших думок!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт