У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


22. Форми думок

Посидьте у будь-якій кав’ярні чи пивниці і поспостерігайте, що відбувається за сусідніми столиками. Прислухайтесь до розмов. Послухайте, що говорять люди. Завітайте до знайомих, зверніть увагу на ваше найближче коло в години спокою, коли клопоти праці вже позаду.

Ви будете вражені, усвідомивши всю порожнечу того, про що розмовляють люди, коли не говорять більше про свої справи. Ви відчуєте мізерність думок, гнітючу звуженість кола зацікавлень, з відразою розпізнаєте жахливу поверховість, якщо спостерігатимете серйозно та ретельно. Нечисленні винятки, які ще трапляються, це слова тих, хто у спокійні години повсякденного життя зберіг томління за душевним удосконаленням, хто здається вам самотнім чужинцем серед багатотисячного ярмарку.

Саме в так звані години спокою ви можете якнайлегше розпізнати справжнє внутрішнє єство людини, після того, як зійдуть зовнішня витримка і прояви знань у фаховій сфері, разом з тим відкладеться вбік і її звична професійна діяльність. Те, що тоді залишиться і є справжньою людиною. Подивіться на неї та прислухайтеся неупереджено до її слів. Дуже скоро ви припините спостереження, бо для вас вони стануть нестерпні. Глибокий смуток охопить вас, коли ви дізнаєтеся, що багато людей недалеко відійшли від тварин. Не настільки вже тупі, з більш високим інтелектом, але загалом – такі ж самі. Як із шорами на очах, та з однобічним світоглядом йдуть вони земним життям і бачать завжди лише суто земне перед собою. Вони дбають про їжу, питво, більшою чи меншою мірою про накопичення земних цінностей, прагнуть тілесного задоволення і всі роздуми про речі, які не можна споглядати, вважають марнуванням часу, який, на їхню думку, найкраще витратити на «відпочинок».

Те, що земне життя з усіма своїми задоволеннями і радостями набуде правильного змісту лише тоді, коли певною мірою стане близьким приналежний до нього Ефірноречовинний світ, який знає взаємодії, що зв’язують нас з ним і таким чином немає відчуття, що ми гра випадку – вони цього не можуть і не хочуть зрозуміти. Без вагань помилково це відкидають, бо вважають, якщо цей Ефірноречовинний світ справді існує, він може спричинити їм лише незручності або навіть вжахнути у разі зацікавлення ним.

Чужою є для них думка, що тільки з прагненням Вищого все земне життя одержує справжню цінність, аби таким чином найпрекрасніше життєве тепло пульсувало й крізь усю земну радість і задоволення. Тобто це нічого вбік не відтискує, навпаки, для спраглих за Чистішим та Вищим і для серйозних шукачів воно почасти постає, як найчудесніша взаємодія палкого життєствердження, яке часто перетворюється в радісне захоплення перед усім сущим і нам запропонованим.

Дурні ті, хто проходить повз цього! Боягузи ті, хто ніколи не буде здатен пережити прекрасної радости тих, хто мужньо просувається вперед.

Звеселіться ж, що все навкруги вас живе, далеко аж до краю здавалося б неосяжних нив! Немає нічого мертвого, нічого порожнього, як спершу здається. І все діє і пряде в Законі Взаємодії, всередині якого ви як люди перебуваєте, щоб заново формувати і спрямовувати нитки, вихідні пункти і кінцеві цілі, ніби повновладні володарі, кожен з яких окремо створює собі царство, щоб воно його піднесло або поховало під собою. Пробудіться! Використайте могутність, яка надана вам, з повним знанням ґрандіозних подій, щоб з дурости, впертости або й з млявости ви не породили звиклих лише шкодити потвор, які здорове, добре заглушують, мов бур’ян, і які врешті-решт спричиняють хитання і падіння саме тому, хто їх породив.

Уже найближче ефірноречовинне оточення людини спроможне багато чому посприяти, піднести її або притиснути донизу. Це дивний світ форм думок, який при своїй жвавості становить лише малу частку велетенського механізму сукупного Творіння. Його нитки тягнуться у Груборечовинне, далі в Ефірноречовинне вгору, втім так само і вниз, у царство темряви. Як гігантське розгалуження вен або як нервова система, все одне з одним зв’язане та сплетене, нерозривно, нероздільно! Майте це на увазі!

Декотрим вдається тут і там угледіти частину цього, але про багато чого іншого вони можуть лише здогадуватися. Тож певним знанням людство вже володіє. Воно намагалося і далі спиратися на нього, щоб одержати повну картину. Однак при цьому не вдалося оминути прогалин і помилок. Багато дослідників в ефірноречовинній ділянці дозволили собі стрибки, що мало призвести до втрати взаємозв’язку. Інші у свою чергу заповнювали прогалини фантастичними картинами, що призвело до викривлення та спотворення, які загалом мусили похитнути віру. Наслідком було обґрунтоване глузування, яке мало здобути перемогу, спираючись на нелогічність так званих духовних дослідників.

Якщо вже про це говорити, то насамперед треба протягти мотузку крізь сукупні події в Діянні Творіння, за яку спостерігач може триматися, щоб він зміг здійнятися вгору. Багато незрозумілих явищ беруть свій початок уже в ближчому оточенні. Один погляд у світ форм думок мав би навчити його розуміти дещо з того, що раніше здавалося непоясненним. І справедливість виконавчих органів при оцінці багатьох випадків як призвідників знайшла б зовсім інших, аніж обвинувачені, і передусім саме їх притягла б до відповідальности. Ключем до цього є взаємозв’язок окремої людини зі світом форм думок, який розташований найближче до земної людини. Поза сумнівом, для багатьох це благодіяння, що вони носять пов’язку, яка не дає змоги бачити більше, ніж здатні сприйняти їхні тілесні очі. Стан теперішніх форм думок налякав би їх. Багато хто заціпенів би від жаху, усвідомивши, в який наївний або й легковажний спосіб вони зараз безсоромно і бездумно живуть. Тому що кожна породжена думка, як і все в Ефірноречовинному світі, відразу набуває форми, яка втілює та становить собою справжній зміст думки.

Жива Сила Творіння, що плине крізь людину, завдяки зосередженій волі збирає разом зрілі думки Ефірноречовинного світу і змикає, прив’язуючи до форми, яка є вираженням волі цих думок. Тобто щось дійсне, живе притягує те, що споріднене у цьому світі форм думок згідно із Законом Притягання подібного роду або притягується ним, залежно від власної спроможности. Якою у мить свого виникнення відчувається думка, слабшою чи сильнішою, так і її ефірноречовинний витвір нестиме в собі відповідне життя. Цей світ думок досить густонаселений. Внаслідок взаємної сили притягання утворилися справжні центри, з яких за їх сприяння зібрана сила впливу виливається на людей.

І впливає вона передусім на тих, хто має схильність до подібного роду, тобто, хто несе в собі щось схоже. Завдяки цьому вони відповідно підсилюють свою волю і відтак завжди спонукають до нового породження схожих витворів, які споріднено діючи, входять у світ форм думок.

Але й інші люди, які не мають у собі цієї споріднености, можуть бути обтяжені і поступово будуть притягнені до них, якщо ці центри за допомогою повсякчас нового надходження одержать несподівану силу. Захищені від цього лише ті, хто володіє іншою спорідненістю більшої сили, завдяки чому зв’язок з несхожим стає неможливий.

Проте, на жаль, є ненависть, заздрість, недоброзичливість, хтивість, жадібність та інше зло, яке внаслідок великої кількости прибічників має найпотужніші центри сили у світі форм думок. Менше прибічників у Чистоти та Любови. З цієї причини зло поширюється зі страхітливою швидкістю. Доходить до того, що центри сили форм думок у свою чергу отримують зв’язок з однорідними сферами темряви. Звідти ж повсякчас розпалюється особливо сильніша активність, яка передаючись далі, може призвести до фактичного спустошення серед людства.

Тому благословенна та година, коли думки чистої Божественної Любови серед людства знову посядуть важливе місце, таким чином розвинуться сильні споріднені центри у світі форм думок, які можуть одержати підживлення зі світліших сфер і завдяки цьому не лише ті, хто прагне добра, отримає підсилення, а й поволі очищуючись, це вплине на більш темні душі.

Але в цьому Ефірноречовинному світі спостерігається ще й інша діяльність: внаслідок бажання призвідників форми думок спрямовуються до визначених осіб, до яких вони можуть прилипнути. Якщо ці форми думок чистого і шляхетного роду, то вони здійснять прикрашення особи, на яку скеровані, і зміцнять навколо неї захист чистоти і за схожости її внутрішніх відчуттів можуть піднести вище, надавши їй сил для сходження. А нечисті думки повинні забруднити особу, на яку вони скеровані, точно так, як груборечовинне тіло забруднюється багнюкою та мулом. І якщо в такий спосіб вимазана людина внутрішньо не міцно закріплена з центрами світлих течій, то може статися, що внаслідок цього нападу неохайними думками її відчуття з часом стануть заплутаними. І це можливе, бо прилиплі неохайні форми думок спроможні притягувати споріднене, через що вже підсилені, вони поступово можуть отруїти думки оточеної ними людини.

Певна річ, головна відповідальність за це лягає на людину, яка породила неохайні думки і послала їх до зазначеної особи своїми бажаннями чи жаданнями, оскільки форми думок залишаються прив’язаними і до їхнього виробника, відповідно зворотно впливаючи на нього.

Тому всіх істинних шукачів знову й знову треба закликати: «Дотримуйтеся чистоти своїх думок!». Застосуйте для цього усі свої сили. Ви й не здогадуєтеся, що ви цим творите. У цьому міститься щось ґрандіозне! Ви можете діяти як сильний борець, як першовідкривач для Світла і таким чином для звільнення своїх ближніх з хащ отруйних ліан у світі форм думок.

Якби зараз з очей людини зняли пов’язку, щоб вона могла побачити найближче ефірноречовинне оточення, то вона б відразу жахнулася, вгледівши дике безладдя, яке посіє тривогу в її душі. Але це триватиме доти, доки вона розпізнає в собі силу, з якою, мов гострим мечем, може утворити вільну дорогу. Без жодних зусиль, лише зі свого воління. Сотні тисяч різноманітних форм думок побачить вона, всіх можливих і почасту неможливих для земних очей обрисів. Але кожна з них чітко виявляє те і живе тим, чим було справжнє воління при зародженні думки. Неприкрашене, позбавлене всіх штучних маскувань.

Але, незважаючи на тисячоразові утворення, з часом удається відразу розпізнати сутність кожної форми думки, а це означає, що ти знаєш, куди слід зарахувати кожну з них, попри всі різноманітні обриси. Так само, як за обличчям можна відрізнити людину від тварини або навіть розпізнати різні людські раси за визначеними ознаками, так і форми думок мають цілком визначені прояви, які чітко вказують на те, чи належить ця форма до ненависти, до заздрости, до хтивости або до якого-небудь іншого основного типу. Кожен з них має свій визначений відбиток, притаманний кожній формі думки як основа втілених нею властивостей, все одно, який зовнішній обрис одержали ці породжені думками форми. Отже, незважаючи на найґротесковіше спотворення форми аж до найогиднішого понівечення, завжди можна відразу розпізнати, до якого основного роду вона належить. З цим розпізнанням уявне дике безладдя як таким вже не здається.

У цьому проглядається невідхильний лад і строгість основних Законів, які пронизують сукупне Творіння, і які, якщо їх знати і належно узгодити з ними свою ходу, нададуть захист на неозорих шляхах і принесуть велике благо. Хто ж опирається цим Законам, той, звісно, буде атакований і, якщо не буде звалений та стертий на порох, то принаймні зазнає безжального шліфування, яке болем і гірким досвідом перероблятиме його так довго, доки він пристосується до течії цих Законів, а це означатиме, що перешкод більше немає. Тільки тоді разом з течією він може піднестися вгору.

Ці форми думок повертають свій вплив не лише на людство, але сягають далі, бо в тому ж Ефірноречовинному світі до найближчого оточення належить і велика частина створінь природи. Хто колись примириться з фактом, що все живе і тому існує у формі, видимій чи невидимій на Землі, тому не важко буде зробити ще крок, уявивши собі, що природні сили також сформовані. До них належать вже багатьма бачені – раніше більше, ніж тепер – гноми, ельфи, сильфіди, русалки та інші створіння землі, повітря, вогню і води. Вони перебувають під впливом форм думок, внаслідок чого знов-таки виникає багато блага або лиха. І так це йде далі. Одне зчіплюється з іншим, як у зубчастій передачі складеного з найвищою майстерністю досконалого механізму.

А посеред усієї цієї «машинерії» перебуває людина! Оснащена засобами, щоб визначати рід тканини, яка повинна вийти з її діяння у Творінні, і встановлювати зубчасту передачу в різних напрямах. Усвідомте цю безмірну відповідальність, бо все розігрується лише у власному колі ваших земних меж. Ніщо не виходить за рамки цього згідно з мудрим Встановленням Творця, проте повертається тільки до вас самих. Ви можете отруїти цьогобічне і потойбічне Землі своїм бажанням, мисленням і волінням, або ж, очищуючи, піднести вгору, назустріч Світлу. Тому станьте керманичем своєї долі, яка поведе у височину завдяки чистоті ваших думок!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт