У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


32. Хибні шляхи

Люди, за малим винятком, перебувають у безмежній та згубній для них омані!

Богу не треба бігати за ними і просити, аби вони мусили вірити в Його буття. І слуги Його послані не для того, щоб невпинно закликати не відмовлятися від Нього. Це було б просто смішно. Це знецінення та приниження величного Божества – так думати і на таке сподіватися. Ця помилкова думка завдає великої шкоди. Живиться вона способом дій багатьох справді серйозних духовних осіб, які в справжній любові до Бога і людей знову й знову намагаються навернути, переконати та здобути для церкви людей, спрямованих тільки до земного. Це все призводить лише до і без того доволі роздутої пихи людей від своєї значущости і багато хто, врешті-решт, справді в ілюзії гадає, що їх треба благати, аби вони бажали добра. Це також виявляє дивну позицію величезної кількости усіх «віруючих», які набагато частіше показують як зразок приклад, що багатьох відлякує. Тисячі й тисячі відчувають у собі якесь задоволення, піднесення в усвідомленні, що вони вірять у Бога, здійснюють свої молитви з достатньою для них серйозністю і не завдають своєму ближньому жодної навмисної шкоди.

У цьому своєму «піднесенні» вони вбачають певну винагороду за добро, вдячність Бога за їхню слухняність, уявляють єднання з Богом, про якого інколи думають з якимось священним трепетом, що пробуджує або залишає почуття блаженства та щастя, яким вони насолоджуються.

Але ці юрби віруючих ідуть хибним шляхом. Вони щасливо живуть у самоствореній ілюзії, і тим несвідомо зараховують себе до тих фарисеїв, які з щирим, але хибним почуттям вдячности приносять свої маленькі жертви: «Господи, дякую Тобі, що я не такий, як ті». Вони так не кажуть, до того ж насправді не думають, але «піднесене почуття» всередині них є ніщо інше як ця несвідома вдячна молитва, яку і Христос уже розпізнав як фальшиву.

Внутрішнє піднесення у таких випадках є ніщо інше як вияв самовдоволення, створеного за допомогою молитви або бажаних добрих думок. Ті, хто називає себе смиренними, здебільшого дуже далекі від справжньої смиренности! Часто це вимагає зусиль – розмовляти з такими віруючими. Ніколи за жодних обставин у такому стані вони не досягнуть блаженства, яке неодмінно вже гадали отримати! Їм треба стерегтися, щоб вони зовсім не пропали у своїй духовній гордині, яку приймають за смиренність. Багатьом нині ще зовсім невіруючим буде легше увійти у Царство Боже, ніж усім цим юрбам з їхнім пихатим смиренням, які насправді не просто прохаючи, але й побічно вимагаючи, постають перед Богом, аби Він їх нагородив за їхні молитви і побожні слова. Їхні прохання – це вимоги, їхня сутність – лицемірство. Перед Його Лицем вони розвіються як полова. Їхньою нагородою, безсумнівно, буде зовсім інше, ніж вони гадають. Вони вже на Землі мали доволі насититися від усвідомлення своєї власної цінности.

Почуття вдоволення незабаром зникне з переходом у Ефірноречовинний світ, у якому тут ледь виразне внутрішнє відчуття стане головним, тоді як створене досі переважно за допомогою лише думок почуття перетвориться у ніщо.

Внутрішнє тихе так зване сповнене смирення очікування кращого насправді є нічим іншим, як вимогою, навіть якщо вона буде висловлена ще іншими такими прекрасними словами. Кожна вимога – це самовпевненість. Тільки Бог має вимагати! І Христос приходив до людей зі своїм Посланням не прохаючи, а застерігаючи та вимагаючи. Звісно, він дав роз’яснення про Істину, проте не тримав привабливу винагороду перед очима слухачів, аби їх заохотити стати кращими. Він наказував серйозним шукачам спокійно та суворо: «Ідіть і дійте згідно з нею!».

Вимагаючи, постає Бог перед людством, не приваблюючи та прохаючи, не скаржачись та сумуючи. Спокійно віддасть Він усіх поганих, навіть нерішучих, темряві, щоб спрямовані вгору більше не зазнавали нападів і щоб іншим надати можливість ґрунтовно пережити все те, що ті вважали за правильне, аби вони прийшли до пізнання своїх помилок!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт