У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


33. Ідеальні люди

Ми ж хочемо сказати краще: люди, які бажають стати ідеальними! Однак при цьому раніше мусимо насамперед цілком ретельно відділити усіх тих, хто охоче визначає або себе, напевно, так називає, але не належить до людей, які бажають стати ідеальними. Вони утворюють велику верству сентиментально-мрійливих людей обох статей, до яких ще долучаються обдаровані фантазією люди, які ніяк не можуть навчитися опанувати свій дар і застосувати його у корисний спосіб. Повинні відпасти і ті, котрі завжди невдоволені наявними обставинами і це невдоволення зводиться до того, що вони мають ідеальніші схильності, ніж усі інші, і тому не підходять своєму часові. Потім існують ще маси тих, кого нібито «не розуміють» обох статей, причому їхню величезну кількість складають дівчата та жінки. Люди цього сорту взяли собі в голову, що їх не розуміють. Інакше кажучи, ці «добрі люди» повсякчас живуть в уяві, що вони мають у собі безцінні скарби, які друга сторона, з якою вони спілкуються, не здатна розпізнати. Але насправді жодного скарбу в їхніх душах немає, але натомість є лише невичерпне джерело надмірних, ніколи не стихлих бажань.

Можемо усіх людей, яких нібито не розуміють, спокійно назвати просто «непридатними» людьми, бо вони виявляються непридатні для сучасного життя і поринають лише в нереальне, почасти навіть у нерозсудливе. Але завжди в те, що не личить здоровому земному життю. Шлях таких дівчат і жінок, яких ніколи не розуміють, заводить, на жаль, дуже часто до такого життя, яке загальноприйнято визначають як «легковажне», аморальне, тому що завжди занадто охоче і легко і занадто часто вони дозволяють себе «втішати», про що знають чоловіки певного штибу і безсоромно користуються цим. Саме такі, яких ніхто не розуміє, завжди в усьому є і будуть ненадійними. Вони вважають себе ідеальними, але зовсім нічого не варті, тож серйозній людині, яка не має ницих намірів, краще за все зійти з їхнього шляху. Надавати їм допомогу було б марно. Зближуються з ними майже завжди «утішителі» зі злими намірами, причому взаємодія почне діяти дуже швидко, бо в обіймах так званого утішителя дівчина, яку не розуміють, або подібна жінка після кількох днів чи тижнів уже знову почуватиметься «не зрозумілою», і відчуватиме томління за кимось наступним, хто зможе її зрозуміти, тому що вона взагалі не знає, чого сама, власне кажучи, хоче. До всіх цих непридатних груп додається, зрештою, ще й група безневинних мрійників! Вони здаються безневинними як діти. Безневинність такого мрійника наявна, втім, лише стосовно його самого, своєї особистости, але не його оточення та всіх людей, з якими він стикається. На багатьох такий безневинний мрійник у спілкуванні вже безпосередньо діє як повільно гризуча отрута, руйнуючи, розкладаючи, бо він своїм розвитком ідей здатний вирвати їх з нормального і здорового земного життя, щоб вести їх у царство недоречного, нереального для земного часу. Однак добре зауважте: я не кажу, що такий мрійник нечистий або дуже поганий, навпаки. Він може бажати найкращого, але він завжди бажає для Землі нереального, практично нездійсненного, і через це для земного буття він діє не просуваючи, а стримуючи, розкладаючи.

Але й серед наявних людей, «що прагнуть ідеалу», ми мусимо ще раз зробити поділ, якщо уважно спостерігатимемо. Ми тоді завжди знайдемо ще два сорти: людей, що «беруть за взірець» ідеал і людей, що прагнуть ідеалу. Люди, що беруть за взірець ідеал, здебільшого слабкодухі, які завжди жадають чогось, чого взагалі ніколи не досягти. Принаймні не на Землі, і тому вони ніколи не можуть бути по-справжньому щасливі або хоча б радісні. До групи тих, «яких не розуміють» вони розташовані дуже близько і з часом впадають у хворобливу сентиментальність, яка ні до чого доброго не призводить. Але якщо ми чітко відділимо таких, то мусимо, зрештою, ще наявних, образно кажучи, просто-таки шукати вдень зі свічкою, так їх мало. Цих небагатьох тоді слід називати не «ідеальними людьми», як я вже казав, а людьми, «що прагнуть ідеалу». Прагнення ідеалу вважається особистісною властивістю, яка діє на Землі. Тоді лише це ті люди, які можуть цілковито оцінювати, які велику, часто ґрандіозну мету мають перед очима, але при цьому не витають у хмарах, а обома ногами твердо тримаються на ґрунті земного життя, щоб не відірватися від нього задля нереального для Землі. З ясним поглядом і вправною рукою сходинка за сходинкою прагнуть вони далекої мети, не завдаючи при цьому незаслуженої шкоди іншим людям. Користь, яку приносять люди такого роду, рідко оцінюють лише окремі особи. Визиск у будь-який спосіб при цьому ніяк неможливий, бо тоді назва «ті, що прагнуть ідеалу» не мала б жодної правомірности. І тим, хто прагне ідеалу повинна і може бути кожна людина, все одно, до якої діяльности тут, на Землі, вона схильна. Вона може таким чином ушляхетнити працю усілякого роду і надати їй великої мети. Водночас вона ніколи не має права забувати утримувати все у рамках земного життя. Якщо вона виходить за них, це стає для Землі нереальним і нездоровим. Отже, таким чином ніколи не досягти просування – головної умови та ознаки всіх, хто прагне ідеалу. На Землі людина має обов’язок ставити собі за мету досягнення Найвищого для неї і з усією силою прагнути досягти цієї мети. Будучи людиною! Від самого початку неприпустимо, щоб як тварина вона дбала лише про їжу та питво, як це, на жаль, чинить так багато людей, або щоб за допомогою інтелекту спонукати себе домагатися суто земної величі та слави, не маючи перед очима головної мети – загального блага та піднесення людства. Усі вони для Землі мають меншу вартість, ніж тварини, тому що тварина завжди просто є цілковито такою, якою вона і повинна бути, навіть якщо її ціль – це лише бадьорий стан кожного створіння, щоб не відбувалося гальмівного існування, яке в наслідку може призвести до занепаду та розпаду, оскільки рух у Творінні є обов’язковою умовою життя. Будьте пильні! Людину, яка справді прагне ідеалу, отже, можна розпізнати по тому, що вона намагається піднести все суще на Землі, не в інтелектуальному сенсі спонукаючи до звеличення і влади, але до ушляхетнення! Проте всі її ідеї можуть бути здійснені на Землі з користю як для окремих людей, так і для суспільства, тоді як лише охочі знайти свій ідеал звернені до ідей, які неможливо практично застосувати у здоровому земному житті, які тягнуть у світ мрій, що завдає шкоди, що відволікає від використання сьогодення для дозрівання їхнього духу, яке повинна створювати і розвивати кожна людина у переживанні свого сьогодення.

Так і люди з ідеально-комуністичними думками є серйозними шкідниками для людства, бо впровадження цих ідей у життя мусило б принести лише нездорові наслідки, незважаючи на те, що вони бажають добра. Вони нагадують будівельників, які в цеху ретельно склали будинок для іншого місця. Він має ошатний і прекрасний вигляд… у цеху. Але на справжньому своєму місці після перенесення він похилився і став небезпечний для життя, тож ніхто в ньому мешкати не може, бо земля була нерівною і, незважаючи на величезні зусилля та старання, її не вдалося вирівняти. Саме це будівельники забули врахувати. Вони знехтували правильну оцінку наявних обставин, які безумовно і непорушно були ще до зведення цієї будівлі! Цього не зробить людина, яка насправді прагне до ідеалу!

Ідеально-комуністичні ідеї не можуть з цього ґрунту піднятися до здійснення, так само закріпитися в ньому або взагалі з’єднатися з ним, бо цей ґрунт – це люди, які жодним чином не підходять до них! Він надто нерівний і таким завжди залишиться, тому що жодної однакової зрілости усіх людей на Землі досягти неможливо. Завжди буде величезна різниця у зрілості людей відповідного періоду, бо окремі люди духовно є і лишаються цілком самостійними особистостями, які можуть розвиватися у різноманітний спосіб, оскільки ці духовні особистості ніколи не повинні втрачати вільної волі стосовно самих себе! Колишня вільна воля людства зі Світовим Поворотом позбавлена проявів назовні внаслідок втілення в людину на Землі Волі Божої, яка відтепер, цілком природно, має панувати над волею людською, бо вона стоїть над нею і є сильнішою! Тільки всередині себе кожна окрема людина ще раз може вирішувати щодо шляху свого духу, який приведе її до Світла збереження чи до темряви розкладання! Намагайтеся ж розпізнавати людей, які справді прагнуть ідеалу на Землі, щоб просувати їхні діяння, бо, будуючи, вони приносять тільки користь. —

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт