У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


39. Земні блага

Досить часто виникає питання, чи повинна людина відмовитися від земних благ або не звертати на них уваги, якщо вона прагне духовного зростання. Безрозсудно було б висувати такі засади основними! Якщо це означає, що людина не має права прив’язуватися до земних благ, коли прагне Царства Небесного, то цим не сказано, що вона повинна роздарити або відкинути земні блага, щоб жити у бідності. Людина може і повинна в радості насолоджуватися тим, що Бог у Своєму Творінні зробив для неї доступним. До земних благ «не повинно прив’язуватися» означає лише, що людина не може дозволити собі захопитися настільки, щоб у накопиченні земних благ вбачати головну ціль свого земного життя, тобто внаслідок цього «прив’язуватися» переважно до цієї думки. Така налаштованість, цілком зрозуміло, мусила б відвернути її від найвищої мети. Вона б тоді на це зовсім не мала часу і справді всіма нитками свого буття прив’язалася б лише до цієї цілі здобування земного майна. Чи трапляється це заради самих благ або задля втіхи від володіння цим майном або ж заради іншої цілі, все одно, по суті результат завжди той самий. Людина таким чином прив’язує та приковує себе до суто земного, через що не може спрямувати погляд у височину і піднестися вгору.

Це хибне розуміння, що земні блага не сумісні з найвищими духовними прагненнями, адже у більшості людей виникло безглузде уявлення, що усі духовні прагнення не можуть мати нічого спільного із земними благами, якщо їх треба сприймати серйозно. Якої шкоди завдало цим саме собі людство, як не дивно, воно ніколи не усвідомлювало.

Люди тим знецінили духовні, тобто найвищі дари, які могли їм випасти; оскільки через цю дивну налаштованість усі духовні прагнення досі повинні були живитися пожертвами та дарунками подібно до жебрака, то непомітно така налаштованість як у жебраків перейшла і на духовні прагнення. У зв’язку з цим вони ніколи не здобували поваги, на яку, власне кажучи, заслуговують щонайперше. Але самі ці прагнення з цієї ж причини завжди і від самого початку приречені нести тавро смерти, бо вони ніколи не могли надійно опертися на власні ноги, але повсякчас залежали від доброї волі людей. Саме щоб захистити і зберегти перед людством своє найсвятіше – духовне, серйозно прагнучий не має права нехтувати земні дари! У Груборечовинному світі насамперед вони повинні служити щитом, щоб подібне можна було відбити подібним. Виникло б нездорове становище, якби у час матеріалістів духовно прагнучі вгору знехтували найпотужнішу зброю безсоромних супротивників! Це така легковажність, яка мала б дуже сумні наслідки.

Тому ви, істинно віруючі, не зневажайте земні дари, які також були створені тільки завдяки Волі Божій, яку ви намагаєтеся шанувати! Проте не дозволяйте заколисати себе затишком у володінні земними дарами, але зробіть їх використання здоровим.

Так само відбувається з особливим даром тієї сили, яка слугує для зцілення від різних хвороб, або зі схожими благодатними здібностями. Найнаївнішим або, точніше кажучи, найнахабнішим чином люди припускають, що ці здібності безкоштовно були запропоновані в їхнє розпорядження, бо вони також були надані з Духовного як особливий дарунок для використання. Доходить навіть до того, що деякі люди ще очікують на особливий вияв радощів, якщо вони «зволили» у великій скруті скористатися допомогою такого роду. Такі люди мають бути позбавлені будь-якої допомоги, хоча це й було б єдине, ще здатне їм допомогти!

А обдаровані люди свій дар Божий передусім повинні навчитися цінувати вище, щоб знову й знову не метати перли перед свинями. Для надання серйозної допомоги вони потребують значно більше тілесної та ефірноречовинної сили, як і часу, ніж юрист для своєї найкращої промови на захист обвинуваченого або лікар для відвідин багатьох хворих чи художник для створення картини. Жодній людині не спало б на думку вимагати від юриста, лікаря чи художника безоплатної діяльности – незважаючи на гарну здатність засвоювати, як і всякий інший талант, він також є лише «даром Божим», нічим іншим. Скиньте ці лахміття нарешті і одягніть вбрання, на яке ви заслуговуєте.

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт