У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


42. Дива

Роз’яснення цього міститься в самому слові. Диво це подія, від якої людина дивується. Це те, що вона вважає за неможливе. Але лише вважає, бо можливість цього довело вже здійснення дива.

Таких див, якими їх уявляють багато віруючих у Бога людей, немає! Вони за диво вважають те, що відбувається поза межами Законів природи, навіть те, що суперечить усім Законам природи. Саме в цьому вбачають вони Божественне! Диво для них є те, що можливе тільки для їхнього Бога, який у ньому виявляє Свою особливу Милість і застосовує для цього Свою Всемогутність.

Бідні люди під Всемогутністю помилково розуміють можливість актів сваволі і дива сприймають, як такі акти сваволі. Вони не замислюються над тим, як сильно применшують цим Бога, бо такого роду дива взагалі б не були Божественними.

У Божественних Діяннях передусім закладена безумовна Досконалість, без помилок, без прогалин. А досконалість зумовлює найсуворішу логіку, безумовну послідовність у всіх відношеннях. Тож дива мають проявлятися у бездоганній послідовності подій. Відмінність лише в тому, що у дивах хід розвитку подій, який за земними поняттями забирає багато часу, хоча й розгортається звичайним способом, однак з надзвичайною швидкістю за участи людини, яка володіє особливою силою, або іншим шляхом, що завдяки неймовірній швидкості подій люди визначають дивовижним, тобто дивом.

Може також статися щось, що виходить за межі нинішнього відрізку розвитку завдяки сконцентрованій силі. Але це ніколи не відбувається в обхід сущих Законів природи або навіть усупереч їм. У такому випадку, який сам по собі все-таки неможливий, це втратило б усі ознаки Божественного і відбувся б акт сваволі. Тобто якраз протилежне тому, що уявляють віруючі у Бога. Усе, позбавлене строгої послідовности, не є Божественним. Будь-яке диво, безперечно, є природною подією, лише в неймовірній швидкості та сконцентрованій силі, ніколи не може відбутися щось неприродне. Це абсолютно неможливо.

Якщо відбувається зцілення від хвороб, які досі вважалися невиліковними, то у цьому немає жодного відходу від Законів природи, але це виявляє лише великі прогалини в людських знаннях. Тим паче варто розпізнати це як Милість Творця, коли окремі люди подекуди обдаровані особливою силою, яку можуть застосувати для блага стражденного людства. Але завжди це будуть лише такі люди, яким не властива будь-яка зарозумілість науки, бо прив’язані до землі знання придушують здатність прийняти високі дари, що цілком природно.

Прив’язане до землі знання хоче досягти цього, але ніколи не зможе сприймати в чистоті, тобто по-дитячому. Але силу, яка йде ззовні простору та часу, можна лише просто сприймати, і ніколи не здобути! Одна ця обставина вказує на те, що цінніше, сильніше і, отже, правильніше!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт