У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Italiano
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


70. Окультне навчання, м’ясна їжа чи рослинна їжа

У своїх прагненнях шанувальники окультного навчання і так званої реформи життя поставили перед собою високу мету, досягнення якої означатиме подальший етап у розвитку людства. Настане час, коли цієї важливої мети буде досягнуто. Тепер бурхливе наростання зусиль у цьому напрямку належить, одначе, лише до процесу бродіння цього нового часу.

Тоді ж як провідники окультних прагнень, маючи найкращі наміри, у цій їм самим невідомій царині проклали абсолютно хибний шлях і не досягли нічого іншого, крім того, що темряві утворили вільну дорогу та збільшили для людства потойбічні небезпеки, так звані реформатори життя для досягнення своєї вартої схвалення мети заходять надто далеко вперед, із огляду на теперішній час! Обом сторонам треба розпочинати свою діяльність по-іншому. Духовні вправи вимагають основи вищого роду, ніж це було раніше. Тут треба прокласти зовсім інший шлях, аби зуміти дійти до вершини. Теперішній шлях веде лише в глибокі нетрі Потойбіччя, в яких більшу частину прибічників окультизму охоплює темрява, затягуючи їх у безодню.

Правильний шлях мусить уже від початку вести вгору, він не повинен спершу загубитися в неповноцінному оточенні щонайбільше тієї самої сходинки. Обидва шляхи не мають між собою нічого схожого, вже за своєю основною природою вони зовсім різні. Правильний шлях одразу внутрішньо підносить угору, отже, вже від початку йде у височінь, не стикаючись із рівноцінним етерноречовинним оточенням, тим паче з неповноцінним, бо це не потрібно, оскільки в нормальному розумінні має бути тільки прагнення вгору від землі. Тому ще раз серйозно застерігаю від усілякого акробатизму духу.

Дух під час свого земного існування для повного досягнення своєї мети буття потребує, безперечно, здорового сильного тіла в нормальному з земної точки зору стані. Якщо цей стан тіла буде порушено, то таке порушення завадить конче потрібній гармонії між тілом і духом. Лише така гармонія забезпечує здоровий сильний розвиток духу, який не допускає хворобливих збочень.

Здорове, нічим не пригнічене тіло завдяки своєму нормальному стану в цілком природний спосіб завжди перебуває в гармонії з духом, надаючи йому таким чином тверду основу в Речовинності, в якій дух перебуває не безцільно, і завдяки цьому до нього надходить найкраща допомога, з якою він може цілковито досягти своєї мети саморозвитку, водночас сповна сприяючи просуванню Творіння вперед.

Кожне тіло породжує певні випромінювання, які, безумовно, потрібні духові для його діяльности в Речовинності. Це, передусім, така таємнича сексуальна сила, яка існує незалежно від статевого потягу. При порушенні гармонії між тілом і духом ця сила пронизує його і випромінюється в іншому напрямку, і таким чином послаблюється її дія для досягнення справжньої мети. Це затримує або паралізує виконання завдання духу в речовинному бутті. Наслідком цього є те, що й дух не може досягти нормального розвитку, і тому, безумовно, в якійсь пізнішій точці свого бажаного сходження, втомившись, мусить опуститися назад, аби велику частину свого становлення, за природою речей, бути змушеним надолужити ще раз. Бо те, що він змарнував у Грубій речовинності, в Етерній речовинності йому надолужити не вдасться, тому що там для цього бракує випромінювань груборечовинного тіла. Йому доведеться повернутися назад, аби заповнити цю прогалину.

Також у цих випадках закладено настільки зрозумілу доцільність, настільки природний та простий перебіг подій, що інакше й не може бути. Кожна дитина сприйме це як ясне й самозрозуміле, якщо однораз правильно осягне основні Закони. Мені ж треба ще написати цілу низку доповідей, аби змалювати ґрандіозне Творіння для людей якомога зрозуміліше, щоб вони самі змогли оглядати в ньому всі події, як минулі, так і прийдешні, в їхній найприроднішій послідовності, в незрівнянній прекрасній закономірності.

Це відхилення сексуальної сили, потрібної духу в Речовинності, може відбуватися багатьма способами. Через надмірність у статевих зносинах або ж лише через спонукання до них. Так само через окультні навчання або хибні духовні вправи, у яких дух силоміць оволодіває цією силою дозрілого тіла, щоб змарнувати її в хибному, непотрібному виді своєї діяльности. В обох випадках це помилкове застосування, яке з часом мусить призвести також до ослаблення тіла. Ослаблене тіло тоді, своєю чергою, не зможе випромінювати так потужно, як цього справді потребує дух, і так одне спричиняє захворювання іншого щодалі більше й більше. Це призводить таким чином до однобічности, яка завжди існує за рахунок правильної мети і тому завдає шкоди. Я не хочу тут торкатися інших помилкових шляхів, на яких дух потребує забагато сексуальної сили для хибної мети, і таким чином для головної мети її залишається надто мало, як і читання безглуздих книжок, яке робить можливим виникнення фальшивого світу у фантазіях, і ще багато чого.

Дух у всіх цих випадках приходить недозрілим в Етерноречовинний світ і бере з собою так само слабке етерноречовинне тіло. Наслідки таких земних гріхів втручаються настільки вирішально в усе буття, що кожна людина по-різному мусить тяжко поплатитися за них. Такі упущення, такого роду неправильні вчинки земного часу повисають на ній, затримуючи її, і стають для неї щодалі важчими, доки вона, як уже сказано, в якійсь точці свого сходження просуватися далі не зможе і тоді спуститься назад, туди, де було започатковано хибний вчинок. Аж до тієї межі, де вона ще володіла гармонією.

Сила виплеканого духу, яка внаслідок окультного навчання виникла за рахунок тіла, є лише уявною. Дух при цьому не сильний, а наче теплична рослина, ледь спроможна витримати вітер, а тим більше ураган. Такий дух хворий, він не просунувся вперед. Стан, схожий на штучно викликану лихоманку. Хворий на лихоманку інколи може володіти надзвичайною силою, щоби потім ще більше ослабнути. А що для хворого на лихоманку триває лише секунди і хвилини, те для духу рівнозначно десятиліттям і тисячоліттям. Настане мить, коли за це все доведеться гірко поплатитися. Я застерігаю тому від цього ще раз! —

Гармонія є всюди єдино правильним станом. А гармонію надає тільки золота середина в усьому. Красу й силу гармонії, одначе, так часто оспівують. Чому ж не хочуть її цінувати тут і намагаються неодмінно порушити?

Усе окультне навчання в дотеперішньому вигляді – хибне, якщо навіть його мета висока й потрібна. —

Зовсім по-іншому – в очільників та прибічників так званої реформи життя. Тут шлях, напевно, правильний, але вони хочуть уже сьогодні робити те, що буде доречним лише через покоління, і з цієї причини сьогодні для більшости людей це за остаточними наслідками є не менш небезпечним. Бракує необхідного переходу. Час для його початку настав! Не варто, одначе, відразу галопом бігти вперед – треба людство підвести до цього поступово. На це не вистачить десятиліть! Те, як це впроваджується сьогодні, навіть при, здавалося б, покращенні стану тіла, насправді є його ослабленням через швидкий перехід. А отже, ослаблене тіло ніколи не зможе знову зміцніти!

Рослинна їжа! Вона справді приводить до більшої етерности людського тіла, його ушляхетнення, зміцнення та міцного здоров’я. При цьому і дух ще більше підноситься. Однак це все станеться не відразу для нинішнього людства. Цим прагненням і боротьбі бракує розважливого керівництва. Тілу сьогодні за жодних обставин недостатньо лише рослинної їжі, якщо на неї перейти раптово, як досить часто намагаються робити. Це дуже добре, якщо тимчасово і, можливо, однораз вона роками буде вживатися під час хвороби, навіть стане потрібною, щоб дещо вилікувати або однобічно зміцнюючи, десь допомогти, але не назавжди. Треба після цього повільно знову повернутися до настільки звичної для сьогоднішніх людей їжі, щоб тіло одержало свою повну силу. Гарне самопочуття оманливе. Звісно, це дуже добре, якщо і здорові люди протягом якогось часу вживатимуть лише рослинну їжу. Вони тоді, без сумніву, добре почуватимуться і відчують також вільний злет свого духу. Це приносить із собою, одначе, переміна, а кожна переміна освіжає, в тім числі й духовно.

Якщо ж одностороннього режиму харчування вони раптом дотримуватимуться тривалий час, то не помітять, що насправді стали слабшими і багато в чому значно чутливішими. Спокій і врівноваженість у більшості випадків аж ніяк не сила, а слабкість цілком певного роду. Вона проявляється приємно і не пригнічуючи, тому що її походження не пов’язане з хворобою.

Ця врівноваженість схожа на врівноваженість іще здорової, хоча вже слабнучої тілом старости. Вона до цього роду слабкости принаймні значно ближча, ніж до слабкости хворого. Тіло при цьому через раптовий брак того, до чого звикло впродовж тисячоліть, перестає набувати сексуальної сили, якої потребує дух для повного досягнення своєї мети в Речовинності. —

Багато презавзятих вегетаріанців помічають це в легкому стримуванні статевого потягу, що вони радісно вітають як поступ. Однак це зовсім не ознака ушляхетнення їхнього духу завдяки переходу на рослинну їжу, а зниження сексуальної сили, яке такою самою мірою мусить призвести до зменшення їхнього духовного злету в Речовинності.

Тут помилки нагромаджуються на помилки, тому що людина вперто повсякчас бачить перед собою лише найближче. Звісно, це можна вітати, і це поступ, якщо завдяки ушляхетненню духу низький статевий потяг стає більш стриманим, ніж досі. І це правда, що споживання м’яса підвищує низький статевий потяг, але ми не маємо права підходити до цього з міркою нинішнього людства, бо його статевий потяг однобічно й хворобливо підвищився, він сьогодні повсюдно неприродний. Однак це не варто записувати лише на рахунок споживання м’яса.

Стримування статевого потягу зовсім не залежить від зменшення сексуальної сили. Навпаки, вона здатна допомогти людському духові у просуванні вперед, звільнити його від яскраво вираженої нині залежности від цього грубого потягу. Сексуальна сила навіть є найкращим засобом для цього. —

Очільники нинішньої реформи життя, як піонери, вже готові угледіти у своїх прагненнях найближчий прийдешній великий час дальшого розвитку людства, що настане за будь-яких обставини і нестримно, переможно підганятиме вперед, навіть коли все звужене й старе відчайдушно войовничо протистоятиме йому. Однак ці піонери мусять спершу стати очільниками! Очільник не має права нехтувати наявну сучасність. Він мусить водночас якомога далі зазирати в майбутнє, навіть ще й підносячись над усім груборечовинним. І тоді він розпізнає, що в цьому застосовуваному тепер методі всякчас мусить залишатися прогалина, яка стане ще відчутнішою, призводячи врешті-решт найкращу будівлю до руйнування. Бракує мосту! Для того, щоби тіло нинішніх людей могло рухатися разом із духом без шкоди для його діяльности.

Першим щаблем переходу є обмеження лише білим м’ясом. Це означає: птиця, яловичина, баранина і таке інше при збільшенні кількости рослинної їжі. Лише так: поволі, крок за кроком – можна підійти до іншого роду харчування. Доки нарешті в спокійному переході тіло настільки призвичаїться, що зберігатиме для себе повну силу при рослинній їжі.

«Не занедбуйте свого тіла», – хотів би я застережливо закликати одну частину! Другій сказав би якраз навпаки: «Пам’ятайте про дух!» І тоді правильне таки визріє за сум’яття нинішнього часу.

До розгляду переконання, що жодну тварину не можна вбивати, я тепер взагалі не переходжу, бо рослини також мають душу. Так думати – значить лише показувати відсталість, нездатність до проникнення в дотеперішні таємниці Творіння. —

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт