У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


83. Покликаний

Німці мають бути покликані до того, щоб духовно і всесвітньо стати ведучим народом! Безліч книг указують на це, і багато важливих Пророцтв та видінь, які не можна відхилити як витвори фантазій, знову й знову повторюють з достаньою чіткістю той самий зміст. А втім, про це написано багато книг для того, щоб знову збадьорити німців у великій скруті, аби не дати цілковито заглушити добро у відчаї від жахливих новин такого скрутного становища: однак той, хто серйозно намагається осягнути майбутнє цього народу, якому спершу треба піднятися з руїн теперішніх обставин, зрозуміє також, що зернятко мудрости або Істини повинно міститися у цих вказівках про велике майбутнє.

Але я кажу навмисно: «З руїн теперішніх обставин!». Тому що з теперішніх обставин є лише один шлях – подальше низходження та падіння!

Спокійно подивіться на людей, якими вони є зараз! Пошукайте хоча б одного разу дуже уважно у зрілій молоді майбутній рід, найближче німецьке покоління. Вона вже від основи отруєна і тілом, і душею. Наявні рідкісні винятки вирізняються серед натовпу як диваки, але для усього народу вони не мають жодного значення.

Ці винятки мають вигляд настільки разюче відмінний від оточення, яке все більше й більше опускається, що вони здаються ґротесковими і близькими до того, щоб стати об’єктом загального посміховища, ставлення до них як до ненормальних, хворих, нікчемних базік та дурнів!

Але ґротескове перебільшення полягає не у цьому виняткові, що заслуговує на похвалу, а в оточенні, яке поринає у прірву і все більше й більше віддаляється від скільки-небудь нормального душевного стану в своєму безнадійному падінні. Воно більше не помічає свого падіння, яке віддаляє його від здорового твердого ґрунту, на якому стоять лише поодинокі, але у нього виникло хибне відчуття, що такі хворі витають у хмарах дитячих фантазій, щоб незабаром потрапити під нищівне глузування з боку всіх інших.

Однак мине зовсім мало часу, і з їхніх очей зникне насмішка, але натомість їх охопить жах, коли нарешті їм доведеться визнати, що досі осміяні іншими мають правильну і тверду внутрішню позицію, тоді як вони, поступово занурюючись, захлинаються у найогиднішому бруді. У бруді, який вони самі собі приготували і який тепер невтримно зімкнеться над їхніми головами!

Найгірше при цьому те, що це упущення слід приписати не ворогам Німеччини, а самим німцям.

Проте як при кипінні весь бруд піднімається нагору, так само відбувається і в цей час великого бродіння. Тепер з шаленою швидкістю все мчить до великих очищувальних подій; назовні зверху в кружлянні бачимо лише піну або накип справжнього німецького народу, який вже не дає змоги розпізнати його здорову основу і вводить в оману, що усе вже цілком та безповоротно загублено. Але це не так! Чим густіший шар нечистої піни зверху, тим яснішою та чистішою стає основна частина, що знаходиться під нею. І коли у витвереженні внаслідок жахливих подій настане охолодження після кипіння, яке спричинилося теперішніми обставинами та наступною скрутою, тоді після цього знизу виникне прошарок у цьому застиглому накипі, де раптом з’явиться чистота та ясність, що утворилися під цим заплутаним брудним і застарілим покривом.

Але тоді з надзвичайною могутністю прорветься очищення і змете накип, який все більше всихає у собі, який надалі більше не буде перешкодою між подіями та істинним ядром народу!

Однак переможцем стане не нове майбутнє покоління, не теперішня настільки хвора душею та нікчемна німецька молодь, яка дозволила себе отруїти і при першому свіжому пориві вітру повинна розвіятися як полова, тому що дійшла до скоростиглости на хибних шляхах і в них виснажилась аж до знищення будь-якої власної опори. Переможцем стане старе, колишнє покоління, яке, очищене, раптом підніметься із дикого безладу як непорушний блок, на якому тільки й можна звести нову будівлю!

Вдивіться у самих себе, ви, зрілі німецькі чоловіки, зрілі жінки, не дивіться на молодь, яка може і повинна вчитися тільки у вас. Ви несете майбутнє у собі, ви одні, ви все ще переживаєте минуле як основу для цього!

Не розуміючи, ви лише протистояли цьому своєю колишньою безглуздою поведінкою, і тому все ще не втручаєтесь у хід подій! Допоможіть же нарешті доведеній до нервового виснаження молоді старою німецькою силою, яка не знає жодної поблажливости і яка могутньо палає строгістю до себе та інших, позбувшись фальші, м’якотілости і слабкости!

Лише надмірне здивування від можливости теперішніх подій було тим, що паралізувало ваше непереможне та здорове воління, а не згода на занепад тіла і ще менше душі або радість від цього.

І ви, котрі самих себе разом з вашими майбутніми поколіннями дозволили настільки міцно закувати в ланцюги, у вас є обов’язок знову самим їх розбити, не очікуючи на це рішення від спадкоємців!

Але ви, хто спокійно чекає на здійснення високих Пророцтв, гадаючи таким чином, не дуріть самих себе! Де немає діяльности, там не можуть здійснитися і найкращі Пророцтва! Саме «очікування» стає перешкодою для будь-якої можливости здійснення.

І ваші суперечки з приводу тлумачення та часу їх можливих здійснень також небезпечні і згубні для майбутнього Німеччини, як і німецьке лихо вічного розбрату у внутрішній політиці, яка свідчить нам, що досі справжній дух німецького народу ще не проявився. Він завжди проявлявся лише в окремих випадках! Тільки у найбільшій небезпеці маси інколи воєдино згуртовувались, і то не завжди. Де ж справжній німецький народ, натхнений вільним гордим духом? Усякий інтриган завжди міг дуже легко знайти добрий ґрунт для злочинної гри.

Безтурботно танцюємо, слухаємо, знизуючи плечима, сповнені відчаю скарги цілих частин німецького народу, які щоденно страждають від ненависти ворогів.

Обітування та Пророцтва говорять, однак, про обраний народ! Чи можна у зв’язку з цим взагалі ставити питання стосовно німецького народу так, як воно здається сьогодні? Чи проявляє він себе обраним? Відповідь на нього я можу відкласти.

Бути покликаним – суто особиста справа. Уже Христос, попереджаючи, казав: «Багато покликаних, але зовсім мало обраних!». Це означає, що з покликаних зовсім мало досягає факту виконання, тому що це виконання вони самі повинні провести залізним прагненням, надзвичайною діяльністю та старанною працею. І як це відбувається з окремими людьми, точно так і з народами! Бути покликаним означає лише нести у собі здатність виконання, але це не означає, що покликаному це виконання саме впаде до його рук. Якщо тільки покликаний, тобто здатний, робить усе можливе, використовує усі свої здібності до крихти із залізним, непохитним старанням, твердою спрямованістю та стійкою боротьбою, тоді зверху до нього надходить надзвичайна допомога, яка приводить його до перемоги, тобто до виконання його покликання. Але це не треба знову розуміти хибно, оскільки послужливість позаземної і сильної допомоги не слід розуміти образно. Сила остаточної допомоги завжди стоїть напоготові. Покликаний повинен лише працювати і просуватися вперед своїм прагненням та дорученим йому вмінням настільки, щоб він при цьому наштовхнувся на цю силу, яка тоді з’єднається з ним!

Тобто це зовсім інше, ніж почасту думають про це покликані. Бути покликаним зобов’язує! Покликаний одержує в руки меч переможця для битви завдяки своїм здібностям. Володіти та завдавати ним удари він завжди повинен сам. Отже, не змарнуйте час, в якому вам уже визначено діяти у великому, який один дасть вам змогу здобути перемогу, якщо ви себе спонукаєте. Тут може статися одного разу «занадто пізно», через що запізніла перемога дістанеться в десять, навіть у сто разів важче.

Оскільки кожен бачить, що німецький народ такий, яким він себе проявляє зараз, не можна розглядати як «обраний», однак Обітування завжди вказують на можливість виконання, тоді стає зрозуміло, що з німецьким народом перед цим має відбутися багато змін. Добровільно він не зміниться, що вже видно останніми роками, коли замість піднесення стався занепад німецького духу, до якого зі свого боку долучився кожен німець. Таким чином із цього випливає, що тільки з примусу виникне для цього ґрунт та рілля, щоб із великої скрути зміг нарешті прорости потрібний німецький дух. Те, чого не досягли спокій і радість, напевно, здобуде страждання насамкінець. І якщо колишніх страждань для цього ще недостатньо, то повинні відбутися ще більш тяжкі, більш жорстокі, ніж досі, щоб одного разу досягти точки, де усілякий впертий спротив або зруйнується, або доведеться скоритися неминучому. Між руйнуванням та слухняністю окрема людина завжди має вільний вибір, оскільки вона пожне винагороду за обидва залежно від того, яким буде тоді її рішення.

Чим ближче виконання, тим більше відтепер слід очікувати страждання. Блаженний той, чиє рішення приведе його до щастя.

Само собою зрозуміло, що обраний народ не може бути обмежений у світових подіях лише однією нацією. Тому не мається на увазі німецький народ у найвужчому сенсі, як і взагалі не ставиться питання про одну націю саму по собі у світових подіях, але нація, напевно, може в них відіграти роль, щоби впливати на багато подій. Рід та велич своєї ролі утворює кожна нація сама.

Тим, що слугуватиме мірилом у майбутньому світовому відрізкові часу, буде раса, а не нація. Біла раса вище за всі у розвитку при обранні рішення. Те, що Азія та інші частини Землі раніше вже перебували далі, ніж колишня Европа, в цьому більше нічого не означає. У часі, коли відтепер буде притягнена остаточна розплата не лише для цих земних людей, але для цілої частини Всесвіту, до якої належить і Земля. Відповідний стан у годину обрання рішення, тільки він один є мірилом, і нічого іншого. І при цьому на Землі тепер біла раса стоїть на чолі. З цієї причини Европа у земному відношенні розглядається як поле боротьби. Я вже чітко вказував у доповіді «Боги, Олімп, Валгалла» на те, що кожне повторне інкарнування відбувається в стані, який є однаковим і для інкарнованої душі, і для її оточення. Тобто білий при помітному низходженні духовними сходами може інкарнуватися в нижчому негритянському племені, звичайно, таким же чином – навпаки. Під білою расою відтепер як найвищою треба розуміти справжній німецький дух! Німецький дух у всій його чистоті та величі. Злет до цього розпочинався вже багато разів, однак ніколи не досягав справжньої висоти, за винятком окремих особистостей, які завжди повинні йти попереду. Лише окремі проявляли здібності своєї раси. Німецький дух має стати зразком і вождем в останньому сходженні земного людства. Дух, не такий, яким він є зараз, а яким він має стати, яким згідно з його здібностями може стати і в майбутньому переживанні неодмінно й стане!

Але при цьому мається на увазі не якась виняткова нація, яка зветься німецькою. Кожне поняття у світових подіях виходить набагато далі, і не настільки звужено. І цей бажаний німецький дух може нести у своїх задатках і кожен, хто належить до іншої нації. Він по суті пробуває в його здібностях, а зовсім не національно. Але ті, котрі належать до німецької нації, несуть у собі всі найважливіші необхідні основні риси для цього майбутнього духу, зумовлюючи неодмінну перемогу і керівництво серед людства.

Тому стережіться, ви, німці, докладіть усіх зусиль, щоб завдяки вашим задаткам ви стали і покликані, і обрані. Обраний народ буде складатися з обраних окремих людей, для чого у вас є всі підстави. Внаслідок цього він буде складатися не тільки з німців, але також із частин інших націй, які духовно належать до нього. Не затримуючись на кордоні Німеччини.

Не змарнуйте високого завдання, яке вас очікує в цьому! Вирвіться з поверховости теперішніх думок та сучасного життя і станьте тим, ким ви можете і повинні бути: єдиним духом, єдиним народом, який повинен йти попереду і як зразок вести за собою інших. Якщо ви згаєте точно визначений для цього час, в якому діє весь космос, надаючи підтримку, то замість сходження на вас чекає падіння з такою жахливою силою, що ви як остаточно відкинуті ніколи більше не зможете воскреснути! Бути покликаним зобов’язує до прояву найвищої сили! Пам’ятайте це застереження у будь-яку годину!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт