У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Italiano
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


Друга Заповідь
Не зловживай Ім’ям Господа, Бога твого!

Ім’я пробуджує та створює в людині поняття. Хто ім’я ганьбить і наважується його знецінювати, той знецінює таким чином поняття! Пам’ятайте про це повсякчас!

На цю зрозумілу Заповідь Господа, однак, із-поміж усіх із десяти Заповідей найменше звертають увагу, тобто її найбільше порушують. Існують тисячи різновидів такої неповаги. Якщо людина й уявляє, що численні її порушення цілком безвинні, лише прості мовні звороти, то залишаються вони, незважаючи на це, порушеннями цієї чітко наданої Заповіді! Саме ця тисячоразова, нібито лише безвинна неповага є тим, що принижує Святе Ім’я Боже і таким чином – поняття про Бога, яке завжди тісно пов’язане з Ім’ям, перед людьми, навіть перед дітьми позбавляють його Святости, його недоторканність забруднюють через повсякденне вживання, пониження Його до загального мовного звороту! Людей не відлякує й те, що вони при цьому перетворюються на посміховисько. Я не хочу наводити ні одного з багатьох висловлювань, бо це Ім’я надто високе і величне! Але кожній людині варто лише одного дня звернути на це увагу, і вона напевне буде вражена жахливим нагромадженням порушень другої Заповіді людьми обох статей, від великого до малого – аж до дітей, ледь здатних правильно скласти фразу. Бо як співають старі, так щебече й молодь! З цієї причини саме багаторазове применшення Бога є першим, чому вчиться молодь у лише здавалося б таких безневинних порушеннях Божих Законів!

Наслідок із цього, одначе, є найгіршим із усіх порушень! Він фактично спустошливо поширився серед усього людства, не лише в християн, а й у магометан, юдеїв і буддистів – повсюди чується те саме, аж до пересичення! Що ж тоді для людини може ще означати ім’я «Бог»! Його знецінено, йому не приділено навіть стільки уваги, скільки приділяється найдрібнішій монеті! Значно менше, ніж зношеному одягові. І ця земна людина, яка претендує бути такою тямущою, вважає це безвинним, і грішить у цьому більше, ніж сотню разів за день! Де ж тут розважливість! Де найменший порух відчуття! І ви також зовсім отупіли щодо цього, спокійно слухаючи, коли найсвятіше з усіх понять настільки втоптують у бруд повсякденности! Не вводьте себе, одначе, в оману! Рахунком боргів у Потойбіччі таким чином безжально обтяжений кожен, хто в цьому згрішив! І не так легко спокутувати саме цей гріх, бо він тягне за собою далекосяжні погані наслідки, за які доведеться розплачуватися до третього і четвертого покоління, якщо в цьому ланцюзі поколінь однораз не з’явиться людина, котра візьметься за розум і покладе край цьому зловживанню.

Намагайтеся тому боротися з цією шкідливою звичкою в близьких до вас колах. Передовсім, проте, відріжте спочатку свої власні нитки карми з усією ще наявною у вас енергією, щоб рахунок боргів не ставав більший, ніж є наразі. Не сподівайтеся на легке спокутування на тій підставі, що досі ви при цьому нічого лихого на думці не мали! Шкода завдається тому точно та сама! І гріх проти Заповіді, безумовно, залишається! Ви її адже точно знали. Якщо ви не намагалися правильно уяснити собі її значення, то це ваша провина! Вона тому вам жодним чином не може бути відпущена! Слухайте і чиніть так, аби ще на Землі ви багато що змогли спокутувати.

Страхітливим інакше буде болото, що чекає на вас, коли ви прийдете в Потойбіччя, і стане перешкодою на шляху, що веде вгору.

Однак не лише окрема людина, але й органи влади відкрито чинили опір цій Заповіді та Божому Слову протягом багатьох тисячоліть, примусово вимагаючи від людей присяги, силоміць підштовхуючи їх до її порушення під загрозою тяжких земних покарань, коли ті не підкорялися їхнім вимогам. Потойбічне покарання, однак, є набагато тяжчим, і воно впаде на всіх тих, хто вимагав присяги, а не на тих, хто під тиском змушений був давати її. Також Христос ще сказав однораз виразно: «Нехай слово ваше буде: так – так, ні – ні, а що зверху цього, те від лукавого!»

І органи влади мали, одначе, силу надати цьому «так» чи «ні» вирішальної ваги, караючи за брехню перед судом так само, як і за неправдиві свідчення під присягою! Цим вони могли б піднести цінність слів перед судом на той щабель, який їм потрібен для винесення вироку. Не було тому потреби примусово доводити людей до порушення Заповіді Божої! Тепер їм за це дістанеться вирок у Потойбіччі. Жорстокіший, суворіший, ніж коли вони з насмішкою сприймали взаємодію. Від неї немає жодного уникнення!

Ще гірше, однак, чинили церкви та їхні представники, які під заклики до Бога своїх ближніх піддавали найстрашнішим тортурам, і їх, зрештою, знов-таки під заклики до Бога спалювали, якщо вони раніше не підлягали мукам. Загальновідомий своєю жорстокістю горезвісний римський імператор Нерон у його мордуваннях християн не був таким поганим, таким гідним прокльонів, як католицька церква з її величезним списком гріхів проти Законів Божих! По-перше, він уже й не так багато замордував та замучив і, по-друге, не під такими лицемірними закликами до Бога, які в цьому способі треба віднести до найбільшго богохульства, що в змозі скоїти людина!

Немає нічого корисного, якщо ці самі церкви сьогодні засуджують те, що колись, на жаль, занадто довго скоювали, бо не добровільно вони відмовилися від цього!

І сьогодні ще чинять не набагато інакше у взаємній, лише стишеній ворожості та в іншій, більш сучасній формі! З часом змінилася лише її форма, а не живе ядро! І це ядро, яке так охоче приховують – єдине, що має значення перед Судом Божим, ніколи зовнішня форма!

І ця теперішня форма, що лише здається безвинною, виникла з тієї самої невимовної пихи духу представників усіх церков, як це було й досі. А де немає гідної прокляття пихи, там є пуста зарозумілість, що спирається на земну владу церков. Ці пороки досить часто спричиняють найбільш невідповідну ворожість, яка ще переплітається із земними розрахунками на поширення впливу, якщо навіть не з прагненням до великого політичного значення.

І це все коїться з Ім’ям «Бог» на їхніх вустах, тож я ще раз як і Син Божий міг би вигукнути: «Ви своєю поведінкою доми мого Отця, які повинні бути вам на пошану, перетворили на кубла вбивць! Служителями Слова Божого називаєте ви себе, однак ви стали служителями вашої пихи!»

Кожен католик вважає себе перед Богом значно кращим за протестанта, не маючи на те жодної підстави, а кожен протестант вважає себе обізнанішим, просунутішим і з тим до свого Бога ближчим за католика! І це всі ті, хто стверджує, що хоче бути послідовником Христа, зростати згідно з його Словом.

Дурнями є обидві частини, які спираються на те, що перед Божою Волею взагалі не має значення! Саме вони грішать значно більше проти другої Заповіді, ніж послідовники інших релігій, бо вони зловживають ім’ям Бога не лише на словах, але у вчинках, своїм усім способом життя, навіть у своєму так званому Богослужінні. Вони дають кожному мислителю і уважному спостерігачеві лише жахливий приклад беззмістовних форм, пустого мислення. Саме в безмежній зарозумілості, воліючи запевнити себе та довколишніх у тому, що попереду чужовірців уже забезпечили собі місце на небі, вони якнайбільше ганьблять поняття Бога! Зовнішні церковні обряди, хрещення і багато що інше тут ні до чого! Внутрішнє єство людини єдино має постати перед Судом! Це відзначте собі, ви, пихаті, яким уже провіщено, що в день Суду, уявляючи себе попереду гордої ходи з прапорами, вони будуть у пишному вбранні, щоб радісно отримати свою винагороду. Однак вони не досягнуть ніколи Царства Духу біля підніжжя Престолу Божого, тому що отримають винагороду, яка їм належить, перш ніж дійдуть до нього. Крижаний подув змете їх як полову, що не має жодної цінности, бо їм бракує чистої смиренности в собі та істинної любови до ближнього!

Вони за своєю природою є найзлостивішими паплюжниками імени «Бог», найгрубішими порушниками другої Заповіді!

Вони всі служать Люциперу, а не Богові! І глумляться таким чином із усіх Заповідей Божих! Від першої до останньої! Переважно, одначе, з оцієї другої, порушення якої є найчорнішим забрудненням поняття Бога в імені!

Остерігайтеся надалі легковажно оминати цю Заповідь! Зверніть увагу відтепер особливо на себе та своє оточення! Поміркуйте, якщо ви сумлінно дотримуєтеся дев’яти Заповідей, а на одну з них не зважаєте, то ви все-таки зрештою пропадете! Якщо Заповідь надана Богом, то в цьому вже полягає доказ, що до неї не можна ставитися легковажно, що дотримуватися її неухильно конче потрібно! Інакше її ніколи не було б вам надано.

Не наважуйтеся молитись, якщо ви всією душею не здатні вібрувати разом зі словами, й остерігайтеся стати бездумними базіками перед вашим Богом, бо ви через зловживання іменем Бога будете перед Ним винні. Обміркуйте точно, перш ніж просити Його про щось, чи це справді вкрай потрібно! Не заплутайтесь у формальних молитвах, бубоніти які у визначені часи стало поганою звичкою в проведенні всіх релігійних дійств. Це не лише зловживання, але й осквернення Божого імени! У радості чи скруті палке відчуття без слів є набагато ціннішим, ніж тисяча словесних молитов, хоча це відчуття й триває лише частку миті. Бо таке відчуття тоді завжди справжнє і нелицемірне! Тому воно ніколи не зловживатиме поняттям Бога. Це свята мить, коли дух людський, благаючи або дякуючи, хоче розпростертися перед сходами Божого Престолу! Це ніколи не може бути бубонінням за звичкою! Також це стосується служителів церков!

Людина, готова вживати ім’я Бога в усіх можливих і неможливих щоденних випадках, не має ні найменшого передчуття про поняття Бога! Вона тварина, а ніяк не людина! Бо як людський дух, мусить вона володіти здатністю несвідомо відчувати Бога в собі, хоча б лише однораз у своєму земному житті!

Але цього єдиного разу було б достатньо, щоби безумовно позбутися будь-якого бажання легковажного порушення другої Заповіді! Вона тоді вічно матиме в собі потребу вимовляти ім’я «Бог» тільки стоячи навколішки в найвищій чистоті всього свого внутрішнього єства!

Хто цього не має, той дуже далекий від того, щоби бути гідним лише Слова Божого, а ще менше – щоб увійти в Царство Боже! Аби насолоджуватися Його блаженною близькістю! З цієї причини також заборонено виготовляти зображення Бога-Отця згідно з розумінням людини! Кожна така спроба мусить призвести лише до жалюгідного применшення, оскільки ані людський дух, ані людська рука не здатні споглядати хоча б найменшу частку дійсности у видінні та по-земному закріпити її в зображенні! Найвеличніший твір мистецтва у цьому міг би означати лише глибоке пониження. Око, одне-єдине, у своєму невимовному сяянні натякає на все. – Отже, піднесеною є для вас незбагненна велич, яку ви вкладаєте в слово «Бог», котре з легковажною зухвалістю ви часто насмілюєтеся вживати як найповсякденніше в пустих та бездумних мовних зворотах! Ви маєте надати звіт за таку вашу поведінку!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт