У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


Третя Заповідь
Ти повинен святити святковий день!

Хто намагається пропустити Заповідь крізь серце? Поглянувши на дітей, на дорослих, як легковажно вони обходяться із Заповідями свого Бога, кожна серйозно мисляча людина мусить жахнутися. Заповіді у школі вивчають і обговорюють поверхово. Людина задоволена, якщо вона завчила текст і певною мірою може надати підхожу відповідь, доки існує небезпека, що її можуть про це запитати. Коли після закінчення школи вона розпочинає ділове життя, то незабаром забуває і цей текст, і його зміст. Це найкращий доказ того, що її взагалі насправді не цікавило те, що від неї вимагає її Господь і Бог. Але Він нічого не вимагає, а в Любові до всіх людей дає те, чого вони вкрай потребують! Адже з боку Світла було помітно, як дуже вже заплуталися люди. Тож Бог як добрий Вихователь точно вказав їм шлях, який приведе їх до вічного буття у світлому Царстві Духу, тобто до їхнього щастя. Тоді як недотримання Заповідей має призвести до нещастя та загибелі! Саме тому це, власне, неправильно, коли говорять про Заповіді. Це радше доброзичливі поради, вказівка правильного шляху крізь речовинність, пізнати яку було бажанням самих людських духів. Але й ця така прекрасна думка не справляє жодного враження на людину. Вона буквально твердолобо і надто вперто тримається свого власного ходу думок і не бажає нічого більше ні бачити, ні чути зовні того, що сама спорудила у своїх поглядах, які дали їй змогу сформувати її мале земне знання. Вона не відчуває, як речовинність все далі й далі відносить її до межі, де для неї постає востаннє або – або, як те рішення, яке вирішальним стане для всього її буття, згідно з яким вона мусить йти обраним нею шляхом до самого кінця, не маючи змоги ще раз повернутися до нього. Навіть якщо, врешті-решт, вона ще прийде до пізнання. Воно тоді буде занадто пізнім і сприятиме лише збільшенню її мук.

Щоб допомогти у цьому, аби, незважаючи на заблукання, вона ще могла прийти до своєчасного пізнання, Бог дав людям третю Заповідь, пораду – святити святковий день! При виконанні цієї Заповіді в кожній людині з плином часу поступово виникло б томління, прагнення до Світла, і це томління, врешті-решт, указало б ще й шлях, який привів би її до здійснення її бажань, які, стаючи все сильнішими, вилилися б у молитву. Тоді б людина сьогодні у Світовому Повороті була б іншою! Одухотвореною, дозрілою до того Царства, яке тепер має настати.

Отже, слухайте, ви, і дійте, щоб виконання Заповіді підготувало ваш шлях. Ти повинен святити святковий день! Ти! Досить чітко вказано в словах, що ти святковому дню повинен надавати освячення, для себе маєш його зробити святим! Святковий день – це святкова година, тобто коли ти відпочиваєш від роботи, яку покладає на тебе твій шлях на Землі. Але ти не даєш жодного освячення святковій годині, святковому дню, якщо при цьому піклуєшся лише про своє тіло. І якщо шукаєш розваги в іграх, у питві та танцях. Святкова година має принести тобі те, щоб у спокої ти заглибився у свої думки і відчуття, оглянув своє колишнє земне життя, передусім минулі робочі дні останнього тижня, і з цього зробив би корисні висновки для свого майбутнього. Шість днів завжди можна оглянути; що триває довше, легко забувається. При цьому не лишається нічого іншого, крім того, щоб твої відчуття поволі завібрували на більш високому рівні і таким чином ти став шукачем Істини. Якщо тільки станеш справжнім шукачем, тобі буде вказаний і шлях. І як тут, на Землі, ти йдеш новим, до того невідомим тобі шляхом, перевіряючи та вивчаючи його, так само повинен і на нових для тебе духовних шляхах, які тобі відкриваються, старанно ступати крок за кроком, щоб завжди мати твердий ґрунт під ногами. Ти не повинен допускати стрибків, бо тоді виникає велика небезпека падіння. Завдяки таким думкам і відчуттям у святкові години твого земного буття ти ніколи нічого не втратиш, а тільки здобудеш.

Ходінням до церкви ніхто не святить святкову годину, якщо потім у годину спокою не хоче подумати про те, що там почув, щоб це правильно прийняти у себе і жити ним. Проповідник не може за тебе святити твій день, якщо ти сам цього не робиш. Зважуй завжди, чи перебуває справжній зміст Божого Слова у повній відповідності з твоїми вчинками. Завдяки цьому святковий день святиться тобою, бо за допомогою твого спокійного самозаглиблення він досягає тієї мети, заради якої він був встановлений. Кожний святковий день стає таким чином наріжним каменем на твоєму шляху, який взаємною дією надасть дням твоєї груборечовинної діяльности ту цінність, яку вони повинні мати для дозрівання твоєї душі. Тоді вони прожиті недарма і ти повсякчас просуваєшся вперед. Святити означає – не марнувати. Тільки-но це втрачаєш, ти втрачаєш свій час, відведений тобі для дозрівання, і після Світового Повороту, який тепер повільно охоплює вас своїми променями, надається лише недовгий час, щоб надолужити втрачене, маючи на увазі, що ви при цьому застосуєте всі сили, які ще залишилися у вас. Тому святіть святковий день! Хай це буде у вас вдома або, ще краще, на природі, яка вам допоможе у цьому, щоб ви пробудилися в думках та відчуттях! Виконуйте таким чином Заповідь вашого Господа. Вона слугує для вашої користи!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт