У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Italiano
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


П’ята Заповідь
Не вбивай!

Бий же себе в груди, о людино, та вихваляй голосно, що ти не вбивця! Бо вбивати означає позбавляти життя, і на твоє переконання ти цієї Заповіді Господа ніколи не порушував. Гордо можеш ти постати перед Ним, і без страху й тривоги, сповнений надії, очікувати оголошення саме цієї сторінки твоєї Книги Життя.

Чи ти, одначе, однораз при цьому замислювався, що для тебе існує також умертвіння і що «умертвляти» – те саме, що вбивати?

Немає ніякої різниці. Ти створюєш її лише сам своїм способом висловлювання, своєю мовою, бо Заповідь не каже однобічно: Не вбивай жодного груборечовинного земного життя! Проте велично, всеосяжно, коротко: Не вбивай!

Наприклад, у батька був син. Батька підштовхувало дрібне земне честолюбство, щоб син неодмінно отримав вищу освіту, за будь-яку ціну. У цьому синові, однак, покоїлися дари, які спонукали його до іншої діяльности, причому освіта не могла йому принести жодної користи. Цілком природно, що син до цієї примусової освіти не відчував жодного бажання, не був здатен також радісно віддавати їй силу. Син робив це з послуху. Він намагався ціною власного здоров’я виконати волю свого батька. Оскільки це, одначе, було проти природи сина, проти дарів, які він мав у собі, то цілком зрозуміло, що тіло також від цього страждало. Я не хочу тут розглядати далі цей випадок, який у земному бутті так часто повторюється, що відбувається сотні тисяч і навіть ще більше разів. Незаперечним, однак, є те, що батько тут у цьому синові через своє честолюбство чи впертість намагався вбити щось таке, що синові на Землі було надано для розвитку! У багатьох випадках це справді вдається вбити, оскільки розвиток у пізніший час тоді навряд чи можливий, тому що здорову головну силу для цього в найкращий час було надламано, легковажно змарновано на чужі для природи хлопчика справи.

Батько цим згрішив тяжко проти Заповіді: Не вбивай! Не кажучи про те, що він своїм вчинком позбавив людей чогось, що, дуже імовірно, могло принести їм велику користь завдяки хлопчикові! Одначе він мусить обміркувати те, що хлопчик, напевно, має чи може мати духовну спорідненість із ним чи матір’ю, та попри це перед Творцем усе ж залишається самостійною особистістю, котра зобов’язана отримані з собою для Землі дари розвивати задля власного блага. Можливо, таким чином йому з Божої Милости навіть було дано спокутувати тяжку карму тим, що він повинен був винайти щось таке, що в певному розумінні принесло б людям велику користь! Тяжко лягає ця провина перешкоджання ще цілком особливо на батька чи матір, котрі свої дріб’язкові земні погляди ставлять вище великих ниток долі, й таким чином зловживають своєю владою батьківства.

Не інакше відбувається й тоді, коли у батьків при укладанні шлюбу своїх дітей переважають дріб’язкові земні розрахунки їхнього інтелекту. Як часто при цьому безцеремонно придушується найшляхетніше відчуття їхньої дитини, внаслідок чого дитина, напевно, отримає земну безтурботність, але водночас і душевне нещастя, що залишиться для буття дитини більш вирішальним, ніж усі гроші та земне майно.

Звичайно, батьки не повинні поступатися будь-якій мрії та бажанню дитини. Це не було б виконанням їхнього батьківського обов’язку. Але потрібна серйозна перевірка, яка ніколи не повинна бути по-земному однобічною! Саме цю, проте, безкорисливу перевірку батьки застосовують рідко або взагалі не застосовують. Таких випадків – тисячі варіантів. Немає потреби, аби я більше про це говорив. Поміркуйте над цим самі, щоб ви не грішили проти цього настільки вагомого Слова Божого в цій Заповіді! Вам при цьому відкриються непередбачені шляхи!

Однак дитина також може придушувати справедливі сподівання батьків! Коли вона не розвиває дари в собі як слід, аби в них досягти великого, якщо батьки, йдучи їй назустріч, дозволили обрати бажаний для неї шлях. Тоді також відбувається умертвіння шляхетних відчуттів її батьків, і ця Заповідь грубо порушується!

Також коли людина зраджує так чи інакще істинну дружбу або довіру, що їй хтось виказує. Вона вбиває і ображає цим у іншому щось таке, що справді містить у собі життя! Це – порушення Божого Слова: Не вбивай! І це принесе їй лиху долю, яку вона мусить спокутувати.

Ви бачите, що всі Заповіді є лише найкращими друзями для людей, аби надійно вберегти їх від зла та страждань! Тому любіть їх і поважайте як скарб, збереження якого принесе вам тільки радість! —

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт