У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


Восьма Заповідь
Не свідкуй неправдиво на твого ближнього!

Якщо ти нападаєш на твого ближнього і б’єш його так, що завдаєш йому ран і, можливо, ще й грабуєш його, то ти знаєш, що шкодиш йому і підлягаєш земному покаранню. Ти не думаєш при цьому про те, що вплітаєшся в нитки взаємодії, які не піддаються жодній сваволі, а діють справедливо аж до найменших порухів душі, на які ти не зважаєш, які ти взагалі не відчуваєш. І ця взаємодія не має жодного зв’язку із земним покаранням, проте працює цілком незалежно, спокійно, сама по собі, але настільки неминуче для людського духу, що він у всьому Творінні більше не знайде жодного місця, яке могло б його сховати та захистити.

Коли ви чуєте про такий випадок грубого нападу і насильства із завдаванням ушкоджень, ви обурюєтесь. Якщо ж від цього постраждали близькі вам люди, то ви лякаєтеся та жахаєтеся! Але при цьому вас мало турбує, якщо ви тут або там чуєте, як відсутню людину хтось інший представляє в поганому світлі шляхом уміло підібраних зловмисних слів чи шляхом лише доволі виразних жестів, які дозволяють припускати більше, ніж може бути повідомлено словами.

Однак відзначте собі: груборечовинний напад виправити набагато легше, ніж напад на душу, яка страждає від підриву репутації.

Тому уникайте усіх тих, хто злісно підриває репутації, так само, як і груборечовинних убивць!

Тому що вони точно так же винні і дуже часто навіть ще більше! Як вони зовсім не мають співчуття до ними самими переслідуваних душ, так і в потойбічному їм також не буде простягнута рука допомоги, коли вони благатимуть по неї! Холодний та немилосердний всередині них згубний потяг принижувати інших, часто навіть зовсім чужих людей, тому холод та безжалісність спіткає їх у стократній силі у тому місці, яке на них чекає, коли їм доведеться покинути своє земне тіло!

У потойбічному вони будуть почуватися вигнанцями та вартими глибокого презирства і гіршими за грабіжників та крадіїв, бо спільна підступна і гідна зневаги риса притаманна усьому їхньому роду, починаючи від так званих пліткарок і до зіпсованих створінь, які не бояться під добровільним присяганням надавати неправдиві свідчення на свого ближнього, котрому в багатьох випадках вони б мали дякувати!

Поводьтеся з ними як з отруйними гадами, тому що іншого вони не заслужили.

Оскільки усьому людству цілковито бракує високої єдиної мети досягти Царства Божого, то один з одним їм нема про що говорити, коли вони збираються вдвох чи втрьох, і тому розмова про інших стала для них улюбленою звичкою, всю ницість якої вони більше не здатні усвідомити, бо поняття про неї через безперервне вживання цілковито втрачено.

У потойбічному вони і далі сидітимуть разом, віддаючись своїм улюбленим темам, доки промине наданий їм час для останньої можливости сходження, яка, напевно, могла б їм принести порятунок, і вони будуть затягнуті у вічне розкладання, в яке потраплять усі різновиди Грубої та Ефірної речовинности для очищення від усілякої отрути, яку внесли в неї людські духи, котрі не гідні зберегти своє ім’я!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт