У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


Десята Заповідь
Не бажай дому ближнього твого, ні двору його, ні худоби його і всього, що належить йому!

Хто чесною працею і чесною торгівлею намагається одержати прибуток, той може спокійно чекати на виклик за цією Заповіддю при Великій Розплаті, бо вона промине його, не завдавши йому удару. Власне кажучи, виконувати усі Заповіді легко, і все-таки… подивіться лише по-справжньому на усіх людей і незабаром розпізнаєте, що й це для багатьох людей, по суті, цілком зрозуміле дотримання Заповідей… не виконується або виконується дуже рідко, причому не радісно, але з великими зусиллями.

Наче невгамовне бажання вирує над усіма людьми – будь вони білі, жовті, коричневі, чорні або червоні – почуття заздрости до інших людей у тому, чим вони самі не володіють. Але висловлюючись ще краще – почуття заздрости у всьому! У цій заздрості приховано вже заборонене бажання! Порушення Заповіді, таким чином, уже відбулося і стає причиною великого зла, яке швидко призведе до падіння людини, з якого вона часто ніколи вже не зможе піднятися.

Пересічна людина дивним чином зрідка цінує те, що є її власністю, але завжди тільки те, чим вона ще не володіє. Темрява старанно розкидала пожадливість і, на жаль, людські душі занадто вже охоче пішли на те, щоб створити родючий ґрунт для цього безрадісного сімені. Тож з часом у більшості людей в основу усіх їхніх дій та вчинків лягло жадання володіти майном іншого. Починаючи від простого бажання, яке шляхом хитрощів та мистецтва умовляння підсилилося аж до безмежної заздрости, нескінченного невдоволення і сліпої ненависти.

Будь-який шлях для одержання вдоволення визнавався ще правильним, якщо він занадто вже відкрито не суперечив земним законам. Божа Заповідь у повсякчас більшій гонитві за прибутком лишалася поза увагою! Кожен вважав себе дійсно чесним, якщо земним судом він не притягався до відповідальности. Уникнути якого все-таки не потребувало великих зусиль, тому що він застосовував найбільшу обережність та найвигадливішу тямовитість свого інтелекту, коли мав намір безцеремонно нашкодити своєму ближньому, тільки-но виникала можливість запівдарма досягти будь-якої вигоди. Він не думав про те, що саме це насправді йому обійдеться набагато дорожче, ніж та користь, яку можуть йому принести усі земні засоби! Так звана тямовитість стала козирем! Однак тямовитість згідно із сьогоднішніми поняттями є нічим іншим як розквітом хитрости або її підвищеним ступенем. Дивно лише, що до хитрих людей кожен ставиться з недовірою, а до тямовитих з повагою! Загальне основне ставлення породжує цю безглуздість. Хитра людина – це халтурник у мистецтві вдоволення своїх жадань, тоді як інтелектуально тямовиті люди стали у цьому майстрами. Халтурник не може своє бажання одягнути у прекрасні форми, і тому пожинає лише співчутливу зневагу. А вмілець у душ, котрі самі мають подібну схильність, викликає сповнений заздрощів захват! І тут заздрість, бо на ґрунті сьогоднішнього людства сам захват подібного роду не може обійтися без заздрости. Люди не усвідомлюють цієї потужної спонукальної причини багатьох негараздів, вони взагалі більше не знають, що ця заздрість у різноманітних виглядах у наш час володіє і керує усім їхнім мисленням та їхніми діями! Вона сидить як в окремій людині, так і в цілих народах, править країнами, породжує війни, а також і партії та вічні сварки там, де лише двом особам треба щось обговорити!

Де ж ще є послух десятій Заповіді Божій, хотілося б, застерігаючи, вигукнути країнам! З безжальною жадібністю кожна земна країна прагне захопити володіння іншої! Вони не зупиняються ні перед убивством окремих осіб, ні перед масовим убивством, ні перед поневоленням цілих народів, аби лише досягти своєї власної величі. Прекрасні промови про самозбереження та самозахист – це лише малодушний виверт, тому що вони самі виразно відчувають, що треба щось сказати, аби ці страшні злочини проти Заповідей Бога трохи послабити, виправдати!

Але їм ніщо не допоможе, бо невблаганний той грифель, який недотримання Заповідей Божих вписує у Книгу світових подій – нерозривними є нитки карми, які при цьому вплітаються в кожного окремо, тож найменший порух його мислення і його вчинків не зможе зникнути без спокутування!

Але той, хто зможе окинути оком усі ці нитки, побачить, який страшний суд таким чином відтепер накликаний! Сум’яття та руйнування досі збудованого – це лише перші легкі наслідки цього найганебнішого насильства над десятою Заповіддю Бога! Ніхто до вас не буде милостивий, коли їхній повний вплив усе більше й більше почне насуватися на вас. Ви іншого не заслужили. Таким чином станеться те, що ви самі собі нав’язали!

Вирвіть же остаточно це нечисте бажання з ваших душ! Зважте на те, що й країна складається лише з окремих осіб! Відкиньте будь-яку заздрість, ненависть до тих людей, які, на вашу думку, володіють набагато більшим, ніж ви самі! На це є своя причина! Але те, що ви не здатні розпізнати причину, то ви одні несете за це провину, коли добровільно спричинили страхітливе і не бажане Богом звуження вашої спроможности осягнення, яке мусило виникнути як наслідок вашої злощасної любови до прислужництва інтелекту!

Хто у новому Царстві Божому тут, на Землі, не захоче бути вдоволений становищем, яке надане йому внаслідок впливу власних, створених ним самим ниток карми, той не вартий того, щоб йому таким чином трапилася нагода відносно легко спокутувати висячий на ньому тягар провини і водночас духовно ще дозріти, щоб знайти шлях до Батьківщини усіх вільних духів, де панує тільки світло та радість!

Невблаганно кожен незадоволений у майбутньому буде зметений як непридатний порушник такого нарешті бажаного миру, як перешкода здоровому сходженню! Але якщо в ньому ще є добрий зародок, який впевнено забезпечить швидке повернення на краще, то завдяки новому земному закону він поки що підлягатиме всьому своєму найкращому, доки у ньому виникне пізнання про безумовну правильність мудрої Божої Волі; правильність і про нього, який досі лише через недалекоглядність своєї душі та добровільну дурість не зміг розпізнати, що ложе, на якому він тепер лежить на Землі, було підготовлене ним самим для самого себе як неодмінний наслідок усього його минулого буття впродовж декількох потойбічних та земних життів, але жодним чином не сліпе свавілля випадку! Він нарешті при цьому розпізнає, що для нього потрібне саме те і тільки те, що він переживає, і де він перебуває, також і обставини, за яких він народився разом з усім тим, що належить до них!

Якщо він старанно працюватиме над собою, то не тільки в духовному, але й у земному відношенні буде підніматися вгору. Однак якщо він хоче вперто обирати інший шлях, не зважаючи на своїх ближніх і їм на шкоду, то це ніколи не зможе принести йому істинної користи.

Він не має права говорити, що Бог повинен і мусить йому надати для цього ще й пізнання, щоб він досяг його і змінився у ньому! Це лише зухвалість і новий гріх, якщо він очікує або навіть вимагає, що йому повинні спершу довести, що його погляди помилкові, аби він зміг повірити в це, переконавшись у протилежному! Це він, тільки він, хто для себе це пізнання зробив зовсім неможливим і хто зійшов з правильного шляху, на якому стояв спочатку! Можливість пізнання була йому Богом уже надана на шляху, який він випросив для того, щоб можна було йти по ньому! Оскільки у своїй злісній сваволі він його добряче засипав, то Бог як слуга, напевно, повинен йому тепер знову відкрити цю яму! Дитиняча поведінка! Саме ця самовпевненість, ця вимога стануть для людей найбільш тяжкими в тому, щоб спокутувати таке справжнє богохульство! Я також кажу: будь-якому розбійникові легше звільнитися від провини, ніж людській душі, котра в очікуванні наважується вимагати, щоб Сам Бог виправив людям їхню власну і найбільшу провину шляхом нового дарування пізнання для них! Саме те, що сама людина у найзатятішому спротиві Волі Божій звалила на себе як найважчий тягар гріхів!

Відбудеться жорстока боротьба для людських душ, перш ніж вони зможуть визволитися від звичних порушень десятої Заповіді Божої, що означає змінитися у цьому, щоб нарешті справді згідно з нею жити у своїх думках, мовленні та вчинках! А на усіх тих, хто на це не спроможний, очікують страждання і знищення тут, на Землі, і в потойбічному світі!

Амінь!
—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт