У Світлі Істини

5. Відповідальність

Це питання завжди є одним із перших, тому що дуже багато людей занадто охоче зняли б із себе будь-яку відповідальність і звалили її на кого завгодно, крім себе. Те, що це, по суті, є самознеціненням, не відіграє для них при цьому жодної ролі. Тут вони справді дуже смиренні та скромні, однак лише для того, щоб мати можливість жити ще веселіше та безсоромніше.

Було б адже так чудово дозволити собі виконувати всі свої бажання, а також спокійно й безкарно давати волю всім своїм пристрастям навіть стосовно інших людей. Земні закони в крайньому разі можна легко обійти й уникнути конфліктів. Спритніші навіть під їхнім прикриттям уміють цілком успішно ловити рибу в каламутній воді і так багато накоїли, що не витримали б жодної більш детальної перевірки. Вони тішаться при цьому навіть ще часто й славою особливо тямущих людей. Отже, за деякої кмітливости, вони могли б, власне кажучи, досить затишно жити у згоді з власними поглядами, якби… деінде не існувало щось, що пробуджує неприємне відчуття, яке час від часу підвищеним неспокоєм підказує, що в підсумку багато що може бути якимось іншим, аніж те, що формують власні бажання.

Так воно і є! Дійсність сувора та невблаганна. Людські бажання в цьому відношенні не зможуть викликати жодного відхилення. Залізним лишається Закон: «Що людина посіє, те пожне сторицею!»

У цих небагатьох словах приховано і говориться значно більше, ніж багато хто собі гадає. Дуже точно і строго відповідають вони справжньому ходу подій закладеної у Творінні взаємодії. Влучніший вислів для цього знайти неможливо. Так само, як урожай сторицею приносить посіяне, так і людину всякчас спостигає помноженим те, що вона у власних відчуттях пробуджує і розсилає, залежно від характеру своїх думок.

Людина, отже, духовно несе відповідальність за все, що вона чинить. Ця відповідальність настає вже при обранні рішення, а зовсім не після здійсненого вчинку, який є лише наслідком обраного рішення. А рішення – це пробудження серйозного воління!

Немає жодного відокремлення Цьогобіччя від так званого Потойбіччя, навпаки, все є лиш єдиним великим Буттям. Усе велетенське видиме й невидиме для людей Творіння діє як дивовижно налагоджений, безвідмовний механізм, у якому все взаємопов’язано. Єдині Закони об’єднують ціле, як нервові волокна, пронизують, утримують усе разом і впливають у безупинній взаємодії!

Коли школи та церкви говорять про небо і пекло, про Бога та диявола, то це правильно. Хибним, однак, є пояснення про сили добра і зла. Це змушує кожного серйозного шукача відразу припуститися помилки і впасти в сумнів, бо де є дві сили, там за логікою мусить бути і два володарі, в такому разі, отже, і два боги – добрий і злий.

А це не так!

Є тільки один Творець, один Бог, і тому також тільки одна Сила, яка струменить крізь усе суще, оживляючи та сприяючи його розвитку!

Ця чиста Творча Сила Божа безупинно тече крізь усе Творіння, перебуває в ньому, невід’ємна від нього. Повсюди можна її знайти: у повітрі, в кожній краплині води, в гірській породі, що утворюється віками, у рослині, яка прагне світла, у тварині і, звісно, в людині. Немає нічого, де б її не було.

І як вона плине крізь усе, так безперестанно струменить і крізь людину. Її ж властивість така, що вона подібна до лінзи. Як лінза збирає сонячне проміння, що струменить крізь неї, та, концентруючи, передає далі так, що теплі промені з’єднується в одній точці, посилюються та запалюють полум’я, так і людина завдяки своїй особливій властивості та своєму відчуттю збирає Силу Творіння, що струменить крізь неї, і сконцентрованою передає її далі своїми думками.

Залежно від природи цього відчуття і пов’язаних із ним думок спрямовує вона самостійно діючу Творчу Божу Силу до доброго або злого прояву!

І це є відповідальність, яку мусить нести людина!

Ви, хто часто так судомно намагається знайти правильний шлях, чому робите його для себе таким тяжким? Уявіть собі в усій простоті картину, як чиста Сила Творця плине крізь вас і ви спрямовуєте її вашими думками в добрий чи поганий напрям. З нею ви без зусиль і без виснажливих роздумів маєте все! Зважте, що у ваших простих відчуттях і мисленні пробуває те, що викличе ця могутня Сила, – добро чи зло. Яку сприятливу чи згубну владу надано вам із нею!

Вам не потрібно при цьому виснажуватися в поті чола свого, не треба судомно силувати себе так званими окультними вправами, щоб за допомогою всіляких можливих і неможливих тілесних та духовних викривлень досягти ступеня, який зовсім нічого не означає для вашого істинного духовного злету!

Відмовтеся від цих забав, які забирають безліч часу, які вже досить часто призводили до болісних мук, і означають ніщо інше, як колишнє самобичування та умертвіння плоті в монастирях. Це лиш інша форма колишнього, спроможна дати вам так само мало користи.

Так звані окультні майстри та учні – це сучасні фарисеї. У прямому розумінні цього слова. Вони точна копія фарисеїв часів Ісуса з Назарету.

З чистою радістю думайте про те, що ви без зусиль завдяки вашому простому доброзичливому відчуттю і мисленню можете спрямовувати єдину і могутню Силу Творіння. Точно у згоді з вашими відчуттями і вашими думками діятиме тоді ця Сила. Вона працює сама, вам потрібно її лише спрямовувати. І це відбувається в усій простоті та щирості! Для цього не потрібно жодної вчености, аніякого читання та писання. Це дано кожному з вас однаковою мірою! Без жодних відмінностей.

Як дитина, граючись із вимикачем, може вмикати електричний струм, що має надзвичайний вплив, так і вам даровано вашими простими думками спрямовувати Божественну Силу. Ви можете з цього радіти, можете цим пишатися, якщо використовуєте її на добро! Але тремтіть, якщо ви її змарнуєте або, ще гірше, використаєте з нечистими намірами! Бо ви не зможете уникнути закладених у Творінні Законів Взаємодії. І навіть маючи крила ранкової зорі, вам не вдалося б утекти від правиці Господа, Силою якого ви зловживали; в цій самочинно працюючій взаємодії вона досягне вас скрізь, хоч де б ви намагалися сховатися.

Зло чиниться з тією самою чистою Божественною Силою, що й добро!

І цей кожному наданий спосіб застосування цієї єдиної Божої Сили таїть у собі відповідальність, уникнути якої не може ніхто. Тому закликаю я кожного шукача: «Тримай вогнище твоїх думок чистим – ти встановлюєш цим мир і стаєш щасливим!»

Радійте, ви, необізнані та слабкі, бо вам надано ту саму владу, що й сильним! Ця влада для вас, отже, не занадто важка! Не забувайте, що чиста самодіюча Сила Божа струменить і крізь вас, що й ви як люди здатні цій Силі надавати визначений напрям згідно з природою ваших внутрішніх відчуттів, тобто вашого воління, до добра чи до зла, руйнуючи чи будуючи, приносячи радість чи завдаючи страждань!

Оскільки існує тільки ця єдина Сила Божа, то цим пояснюється також таємниця, чому темрява мусить поступитися Світлу, а зло – добру в кожній серйозній останній боротьбі. Якщо ви спрямовуєте Силу Божу на добро, то вона лишається у своїй Первісній Чистоті незатьмареною і розвиває завдяки цьому значно потужнішу силу, тоді як із затьмаренням у нечистому водночас відбувається її послаблення. Тож в останній боротьбі Чистота Сили завжди діятиме ефективно й буде вирішальною.

Що є добрим, а що – лихим, відчуває кожен аж до кінчиків пальців, не кажучи й слова. Самокопирсання в цьому призвело б лише до плутанини. Натужне самокопирсання – це марнування сили; воно – як болото, як в’язка трясовина, що, паралізуючи, засмоктує і душить усе досягнуте. Чиста радість, одначе, розриває пута самокопирсання. Вам не треба сумувати й пригнічуватися! Кожної миті ви можете розпочати шлях до Висот і виправити минуле, хоч що б це було! Вам не потрібно нічого робити, крім як думати про подію, коли чиста Божа Сила всякчас струменить крізь вас, тоді ви самі побоїтеся скеровувати її в брудні канали лихих думок, тому що без жодних зусиль можете в такий спосіб досягти найвищого і найшляхетнішого. Вам достатньо лише спрямовувати, Сила діє тоді сама в бажаному вами напрямі.

Отже, ваше щастя чи нещастя – у ваших власних руках. Підніміть тому голову гордо, вільно й сміливо. Зло не наблизиться до вас, якщо ви його не накличете! Як ви бажаєте, так з вами і станеться!

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля]