У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


10. Син Божий і Син Людський

Велика помилка тягнеться вже крізь тисячоліття: припущення, що Ісуса з Назарету Сина Божого водночас можна називати також і Сином Людським, є хибним! В Ісусі з Назарету була інкарнована* (вкорінена в земне буття) Частина Божества, щоб над прірвою від Божества до людства навести міст, який людство саме зруйнувало перебільшеним плеканням свого прикутого до простору та часу інтелекту. Отже, Ісус був Божим Сином, як Його Частина, який свою Місію серед людства міг звершити тільки у плоті й крові. І в інкарнуванні він залишався Божим Сином.

Але якщо він був Сином Божим, то не міг бути Сином Людським, бо це два різних поняття. Він був і є Син Божий! Хто ж тоді Син Людський?* (Доповідь № 60 «Син Людський»)

Уже учнів дивувало те, що Ісус говорив у третій особі, коли розповідав про Сина Людського, і вони запитували його про це. Перекази писарі записували з власним припущенням, що Ісус, Син Божий, і Син Людський мають бути однією і тією ж особою. На цьому були побудовані усі їхні оповіді від самого початку, і таким чином, не бажаючи цього і не знаючи про це, вони поширювали помилку.

Коли Ісус говорив про Сина Людського, він передбачав його Прихід. Він сам це провіщував, тому що Прихід Сина Людського і Діяння Сина Божого перебувають у найтіснішому зв’язку. Він говорив: «Але коли прийде Син Людський…» тощо.

У цьому проглядається кругообіг, як і всюди у Творінні. Божество через Ісуса зійшло вниз до людства, щоби принести та засіяти Істину. Посів зійшов, плоди дозріли до врожаю, і нині в кругообігу за допомогою принесеної Сином Божим Істини людство дозрілими має підняти їх до Божества в Синові Людському, і завдяки йому знову тісно зв’язати себе з Богом.

Це не лише суто символічна* (образна дія), як багато хто собі гадає, але Слово буде буквально здійснене однією особою так, як це було з Ісусом. Між обома особами – Ісусом, Сином Божим, і Сином Людським – лежить величезна карма людства* (доля людства).

Ісус прийшов на свято Пасхи до Єрусалиму, де зібралося багато народів Землі. Люди послали гінців до Гетсиманії, щоб вони привели Ісуса. Це був час, коли сповнені ненависти люди із земною брутальністю наказали своїм гінцям знайти Божого Посланця. Тепер зверніть увагу на момент, коли він вийшов із саду, коли вони зі зброєю та факелами стояли перед ним з думками про його знищення.

Щойно Ісус промовив слова: «Це я!» і таким чином віддав себе в руки людству, розпочалася величезна карма, яку воно звалило на себе. Відтоді вона тягарем лежить на людстві, схиляючи його згідно з невблаганними Законами Всесвіту все нижче й нижче до землі, доки наблизиться остаточне розв’язування. Ми стоїмо впритул перед ним!

Воно замикається, ніби овальне коло. Розв’язування настає завдяки Синові Людському!

Коли під впливом гнітючих подій люди впадуть у розпач, зневіряться та знесиляться і відчують себе маленькими, зовсім маленькими, тоді настане година, коли вони жадатимуть обітованого Божого Посланця і будуть його шукати! І якщо вони знатимуть, де він, то як і колись пошлють від себе гінців. Однак думок знищення та ненависти у них тоді не буде, але цього разу знесилене смиренне у собі людство прийде благаючи і з довірою до того, хто обраний Найвищим Керманичем усіх світів, щоби врятувати їх з вигнання, хто надасть їм допомогу і принесе звільнення з духовної та земної скрути.

І ці гінці будуть запитувати. І як колись Син Божий у Гетсиманії промовив слова: «Це я!», внаслідок чого карма людства отримала свій початок, то цього разу Посланець Божий відповість тими же словами: «Це я!», і таким чином буде розв’язана тоді тяжка карма людства. Такі слова, які великою провиною лягли на тодішнє сповнене ненависти людство, одержить тепер знову на те саме запитання стривожене і, проте, довірливе людство, яке з благанням прийде до нього.

Ґрандіозний кругообіг цієї карми і все-таки він рухається настільки впевнено і точно, що в ньому здійсняться усі Пророцтва. І від тієї години, коли ці слова вдруге будуть промовлені Божим Посланцем до людства, все піде у височину. Тільки тоді згідно з Волею Всевишнього розпочнеться Царство Миру, не раніше!

З одного боку, ви бачите гінців охопленого ненавистю людства, які наближаються до Сина Божого, зв’язують його і жорстоко поводяться з ним, відверто тріумфуючи над ним. Потім слідом за цим відбувся неспинний занепад у неминучій взаємодії. Але водночас при цьому відбулося зростання й дозрівання засіяного Ісусом посіву. Нині приходить самим Ісусом провіщений Син Людський, як Божий Посланець, котрий в служінні Сина Божого продовжить і завершить його Працю, яка принесе врожай і до того ж згідно з Божественною Справедливістю полова буде відокремлена від пшениці.

Ісус, Син Божий, прийшов з Любов’ю серед людей, щоб знову встановити зв’язок, який людство розірвало. Син Людський – це Людина, яка пробуває в Богові, і яка замикає зв’язок у кругообігу, щоб чиста гармонія знову змогла протікати крізь усе Творіння.

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт