У Світлі Істини

66. Груба речовинність, етерна речовинність, випромінювання, простір і час

Надійшло багато запитань щодо розуміння моїх висловів «груба речовинність» і «етерна речовинність». Груба речовинність – це все те, що людина може бачити своїми земними очима, що вона по-земному відчуває та чує. Сюди ж належить і те, що вона за посередництва земних допоміжних засобів бачить і з дальшими винаходами буде ще бачити. Як, наприклад, усе видиме крізь мікроскоп. Груборечовинне – це лише визначений вид Речовинности. Величезний обшир сукупного Творіння складається, одначе, з кількох видів, які між собою докорінно різняться, і тому ніколи один з одним не змішуються.

Різноманітні види речовинности розташовані один над одним у самому низу, або в кінці Творіння. Знов-таки, як і в усьому Творінні, починаючи вгорі з найлегшого виду, вони йдуть донизу, закінчуючись найважчим та найщільнішим видом. Ці всі види речовинности слугують лише допоміжним засобом для розвитку всього духовного, що занурюється в них, наче в родючу ниву як зародок. Точно так, як зерно потребує землі для пророщування та зростання.

Речовинність сама по собі у своїх окремих шарах цілком бездіяльна, безсила. Лише тоді, коли розташоване над нею сутнісне прониже та зв’яже її, вона отримає тепло і живість, слугуючи оболонками або тілами для різноманітних форм та видів.

Як я вже казав, різноманітні види речовинности не дають змоги змішуватися, але завдяки сутнісному можуть зв’язуватись і навіть неодноразово з’єднуватись. У цьому зв’язуванні та з’єднанні виникає тепло й випромінювання. Кожен окремий вид речовинности породжує при цьому своє визначене власне випромінювання, яке змішується з випромінюваннями інших зв’язаних із ним видів і разом вони утворюють вінок випромінювань, який сьогодні вже відомий і, коротко кажучи, називається флюїд, або випромінювання. Отже, кожен камінь, кожна рослина, кожна тварина має своє випромінювання, яке можна спостерігати, і яке залежно від стану тіла, тобто оболонки, або форми, є зовсім різним. Тому можна спостерігати розлади у вінку випромінювань і розпізнавати хворі місця оболонки.

Вінок випромінювань надає, отже, кожній формі особливе оточення, прикриття в обороні, але й водночас утворює міст до більш віддаленого оточення. Також діє він, окрім цього, ще на внутрішнє єство, щоби брати участь у розвитку сутнісного ядра в найгрубішому розумінні, бо насправді до справжньої діяльности у Творінні додається ще багато речей, які я лише зовсім повільно, крок за кроком, можу розгорнути, щоби серйозним шукачам полегшити проникнення в Закони Творіння.

Не пронизана сутнісним, речовинність перетворюється на ніщо. Те, що ми тепер розглянули, є лише зв’язок сутнісного з різноманітними видами речовинности. І знов-таки, це, перш за все, родюча нива для духу! Сутнісне зв’язує, з’єднує та оживляє речовинне, дух же володарює як над речовинним, так і над сутнісним. Щойно дух, тобто духовне, занурюється для свого розвитку в оживлене сутнісним поєднання, останнє відразу, за природою речей, підпорядковується йому, тобто разом із сутнісним.

Влада духовному пропонується таким чином у найприродніший спосіб. Сумно, якщо воно використовує її погано або хибно! Справжнє спорядження духу для його розвитку в Речовинності становлять випромінювання, про які ми щойно говорили. Ґрунт для розвитку духу перед його зануренням завдяки сутнісному вже ретельно підготовлено. Оболонки навколо нього самочинно змикаються, захищаючи його, і його завдання – правильно застосувати надане йому таким чином спорядження для свого блага та сходження, а не для шкоди й падіння.

Неважко зрозуміти, що той вид речовинности, який представлено як найсильніший в оболонці духу, також мусить бути вирішальним для суміші випромінювань, бо в ньому, природно, завжди переважає випромінювання наявного найсильнішого виду речовинности. Те, що при цьому переважає, одначе, знову-таки чинить найбільший вплив як усередину, так і назовні.

Суміш випромінювань має, проте, набагато більше значення, ніж людство донині змогло про це дослідити. Воно не здогадувалося ще й про десяту частину його справжнього завдання!

Властивість вінка випромінювань є вирішальною для потужности хвиль, на яких мають сприйматися вібрації із системи випромінювань сукупного Всесвіту. Слухачеві й читачеві не варто легковажно це обминати, навпаки, йому треба заглибитися в думку, і він тоді раптом побачить перед собою всі нервові розгалуження, розташовані у Творінні, які він повинен навчитися визначати й використовувати.

Він уявляє собі променисту Прасилу, що виливається на Діяння Творіння! Вона струменить крізь кожну його частину й кожен вид. А кожна частина й кожен вид змінюють її і, випромінюючи, передають далі. Різноманітні властивості частин Творіння приносять таким чином у Правипромінювання зміни, що змінюють кольори цього випромінювання. Тож усе Творіння становить собою дивовижну картину найпрекрасніших кольорових випромінювань, яку не здатен відтворити жоден художник. І кожна частина Творіння сама по собі, і кожна зірка, навіть кожне окреме тіло, хай воно й зовсім мале та крихітне, подібні до тонко відшліфованої призми, яка кожен промінь, сприйнятий нею, випромінюючи, передає далі в розмаїтті змінених кольорів. Ці кольори, своєю чергою, притягують до себе дзвінкі звуки, які лунають гучним акордом. Не звуки мають кольори, а кольори мають звуки. Це значить – кольори випромінювань, а не зображені людською рукою мертві кольори. Мертві порівняно з кольорами випромінювань.

Перед цим ґрандіозним царством випромінювань стоїть людський дух зі своїм спорядженням із випромінювань, наданим йому його оболонками. До пробудження сексуальної сили він подібний до немовляти. Речовинні оболонки за допомогою випромінювань всмоктують лише те, що їм потрібне для дозрівання. Із входженням сексуальної сили, одначе, стоїть дух цілковито спорядженим, ворота до нього таким чином відчинено, безпосередній зв’язок утворено. Він отримує всебічний посилений контакт із могутністю випромінювань у великому Всесвіті!

Як людина, тобто дух, розвиває кольори своїх випромінювань та керує ними, так налаштовує вона, ніби в радіоприймачі, свої хвилі на схожі кольори і приймає їх тоді із Всесвіту. Це приймання можна ще назвати притягуванням або силою притягання спорідненостей. Байдуже, як це називається, подія сама по собі залишається тією самою. Кольори визначають адже тільки вид, а вид зумовлює колір. Тут міститься втрачений у минулому ключ до істинного королівського мистецтва, астрології, а також ключ до дієвого зцілення лікарськими травами, так само до спірного мистецтва тілесного та духовного лікувального магнетизму, ключ до мистецтва жити, а також до щаблів духовного сходження. Бо під цими щаблями сходження, тобто так званими сходами на Небо, мається на увазі не що інше, як простий інструмент, яким треба скористатися. Чарунки цієї мережі випромінювань у Творінні є приступками цих сходів. Усе приховано в цьому – сукупне знання і остання таємниця у Творінні.

Шукачі, вхопіться за чарунки цієї мережі випромінювань! Свідомо, але з добрим волінням і в сповненому смиренности визнанні вашого Бога, який дав це дивовижне Творіння, яким ви можете оволодіти як у дитячій грі, коли нарешті однораз чесно захочете й відкинете всю зарозумілість всезнайків. Спершу вам треба скинути фальшивий тягар із ваших плечей, із вашого духу – інакше ви не зможете випростатися й вільно піднятися.

Також у суміші випромінювань людського тіла неодмінно мусить панувати гармонія, щоби сповна забезпечити дух усіма необхідними для захисту, розвитку і сходження засобами, призначеними для нього в нормальному розвитку Творіння. Саме через вибір їжі, активність тіла, а також через усілякі обставини життя в багатьох речах виникають однобічні зрушення в цих випромінюваннях, які потім необхідно вирівняти, щоб сходження стало можливим. Сьогодні хворе при цьому все. Нічого не можна назвати здоровим. —

Людина може собі уявити, який вплив має лише вибір харчування на цю систему випромінювань. Завдяки вибору харчування для підтримки тіла вона спроможна вирівняти ці випромінювання, підсилюючи одне, послаблюючи інше та замінюючи щось превалююче залежно від того, діє воно сприятливо чи заважає, тож це випромінювання стає тоді головним, сприятливим для неї, а отже, і нормальним, бо тільки сприятливе є нормальним станом.

Однак це все нітрохи не може зумовити, забезпечити саме сходження, а лише забезпечує здоровий ґрунт для повноцінної діяльности духу, воління якого дає йому право визначати шлях угору, вбік чи навіть униз.

Тіло мусить, одначе, зміцнитися, як і дух, щойно люди спроможуться це зауважити. Тепер, одначе, майже повсюдно через необізнаність тяжко в цьому грішать. —

Коли я кажу про грубу речовинність і про етерну речовинність, то маю на увазі, що не можна припускати, що етерна речовинність має означати витончену форму грубої речовинности. Етерноречовинне має цілковито іншу природу, інші властивості. Воно ніколи не зможе стати груборечовинним, але утворює перехідний щабель на шляху вгору. І під етерною речовинністю, точно так само, як і під грубою речовинністю треба розуміти лише оболонку, яка мусить бути пов’язана із сутнісним, аби воно могло її оживити.

Переходячи до цих Законів, я мушу згадати про те, що розподіл цим іще далеко не вичерпано. Тому хочу сьогодні вже повідомити, що, крім свідомого та несвідомого духовного і сутнісного, для оживлення видів речовинности ще й силові течії різноманітних видів пронизують Творіння і, згідно з їхньою різноманітною природою, вони так само беруть участь у розвитку та русі вперед. Силові течії, знову-таки, є лише найближчим, що приєднується до діяльности духовного і сутнісного, або, краще сказати, передуючи їм, готують для них поле діяльности. Чим далі ми йдемо, тим більше й більше розчленовуємо та вникаємо в подробиці.

Рухаючись далі, одне послідовно йде за іншим, щоб у зв’язку з попереднім щоразу породжувати нові ґрадації. Усе, одначе, можна логічно пояснити, бо після Першого Творіння могло виникнути лише те, що логічно витекло з нього. Іншого не буває. І в цьому факті міститься безумовна запорука для обрання бездоганного рішення, для ясного огляду. У моїх доповідях я пропоную ключ! Відімкнути тоді сукупне Творіння кожен слухач зможе сам.

Але при викладенні всього відразу вийшов би твір, багатогранність якого могла б заплутати людей. Якщо ж я спокійно, як і досі, виводитиму одне з іншого впродовж прийдешніх десятиліть, то вам легко буде йти слідом за мною і зрештою також спокійно та свідомо з повною ясністю все оглядати. Легко буде це для тих, хто бажає йти слідом за мною. Для початку я хочу лише роз’яснити найважливіші основні підвалини Творіння, перш ніж торкнуся всіх тонкощів.

Слухач і читач, напевне, почувався б якимось створінням, котрому я спершу показав би скелет людини і потім біля нього поставив живу людину в її повній силі та дієвості. Якщо воно не має жодного уявлення про людину, то в живій людині не розпізнає скелета, можливо, навіть скаже, що вони взагалі не пов’язані одне з одним, або ж, що це не одне й те саме. Точно так це здаватиметься тим, хто у моїх викладах не йде спокійно слідом за мною до самого кінця. Хто від початку з серйозною старанністю не намагається все осягнути, той не зможе пізнати сукупне Творіння тоді, коли я підійду до останніх роз’яснень. Він повинен лише намагатися в цьому крок за кроком йти слідом за мною. —

Оскільки я мусив говорити в загальних рисах, тепер переходжу поволі до нових речей. Інакше я був би занадто стрибкоподібний. Мені й так уже часто говорили, що я в усьому пропоную лише ядро, яке широкій громадськості не так легко зрозуміти. Я, одначе, не можу інакше, якщо хочу подати все, що маю сказати. Інакше ми мусили б закінчити на четвертій частині, оскільки при ширшому роз’ясненні нам навряд чи вистачило б земного часу для чогось більшого. Прийдуть інші, котрі на основі кожної моєї доповіді зможуть написати одну і навіть кілька книг. Я не можу зараз на цьому затримуватися. — —

Оскільки етерна речовинність, як я казав, має іншу природу, ніж груба речовинність, то з цього випливає щось, чого я досі ще не торкався. Щоб нікого не заплутати, я досі в багатьох речах потребував загальновживаних висловів, які відтепер мушу розширити. До них належить, наприклад, вислів: «Стояти над простором і часом!»

Це завжди стосувалося позаземного. Зважаючи на дальше просування мусимо від сьогодні говорити: «життя в Етерній речовинності «стоїть над земними поняттями простору та часу»», бо в Етерній речовинності також є поняття простору та часу, але, знову-таки, іншого роду, який пристосовано до Етерної речовинности. Поняття простору та часу закладено навіть у сукупному Творінні, однак воно завжди прив’язане до певного роду! Саме Творіння має власні межі, тож і для нього ще дійсне поняття простору.

Також усі основні Закони, які одностайно проходять крізь сукупне Творіння, у своїх діях завжди перебувають під впливом того виду Творіння, від особливостей якого залежать! Тому наслідки певних законів у різноманітних підрозділах Творіння повинні проявлятися також різноманітно, що призводить до серйозних непорозумінь, суперечностей, сумнівів у єдності Законів Творіння або Божественної Волі, а також до віри в акти сваволі Творця. В основі цього ж лежала й досі лежить, одначе, всього лиш необізнаність людей щодо самого Творіння.

Про ці речі я, однак, значно пізніше докладніше розповім, оскільки сьогодні вони відвернули б увагу слухачів та читачів і затемнили роз’яснення. Я це зроблю, щойно виникне потреба для подальшого розуміння. Жодної прогалини не залишиться. —

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля]