У Світлі Істини

Послання Ґраля Абдрушина


1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Deutsch
English
Francais
Español
Português
Русский
Italiano
Magyar
Česky
Slovensky
Черговість доповідей


83. Покликаний

Німці мають бути покликані, аби в духовному і світському стати провідним народом! Безліч книг указують на це, і багато добрих Пророцтв та видінь, які не можна відразу відкинути як породження фантазії, повторюють знову й знову з великою чіткістю той самий зміст. А втім, про це написано багато книг для того, щоб знову підбадьорити німців у великій скруті, аби не дати цілком заглушити добро у відчаю від жахливих новин такого скрутного становища: однак той, хто серйозно намагається зайнятися майбутнім цього народу, якому спершу треба піднятися з руїн теперішніх обставин, визнає також, що зернятко мудрости або істини мусить міститися в цих натяках на велике майбутнє.

Я кажу, однак, цілком свідомо: «З руїн теперішніх обставин!», – бо з теперішніх обставин є лиш один шлях: подальший занепад і падіння!

Придивіться до людей однораз спокійно, якими вони є тепер! Пошукайте серед зрілої молоді хоча б однораз дуже уважно майбутню сім’ю, найближче німецьке покоління. Вона отруєна вже, по суті, як тілом, так і душею. Деякі винятки, які ще зустрічаються, впадають в очі як диваки, але для цілого народу це все одно що нічого.

Ці винятки настільки різко виділяються з-поміж оточення, яке опускається щодалі нижче, що вони починають здаватися ґротесковими і близькими до того, щоби заслуговувати на загальне глузування, маючи славу ненормальних, хворих, нікому не потрібних мрійників і дурнів!

Ґротескове перебільшення знаходиться, однак, не в цьому похвальному винятку, а в оточенні, яке поринає у прірву і щодалі більше віддаляється від більш-менш нормального душевного стану в своєму безнадійному падінні. Воно вже не помічає цього власного падіння, яке віддаляє його від здорового твердого ґрунту, на якому стоять лише деякі, але у нього виникло хибне відчуття, ніби такі хворі витають у хмарах дитячих фантазій, аби щохвилини потрапляти під глузування, яке їх незабаром витверезить.

Однак уже зовсім скоро з їхніх очей зникне глумливість, натомість їх охопить жах, коли нарешті їм доведеться визнати, що раніше осміювані іншими мають правильну й міцну внутрішню позицію, тоді як вони, поступово занурюючись, захлинаються в найогиднішому багні. У багні, яке вони самі собі приготували і яке тепер невтримно зімкнеться над їхніми головами!

Найгірше при цьому те, що ця вада притаманна не ворогам Німеччини, а самим німцям.

Однак як при кипінні весь бруд піднімається догори, так відбувається і в цей час великого бродіння. Де все тепер із шаленою швидкістю мчить назустріч могутнім очищувальним подіям; зовні видно лише кружляння брудної піни на поверхні, або накипу справжнього німецького народу, який уже не дає змоги розпізнати його здорову основу і вводить в оману, ніби все вже цілком та безповоротно загублено. Це, одначе, не так! Чим щільніше змикається шар нечистої піни зверху, тим яснішою й чистішою стає під нею основна частина. І коли у протверезінні внаслідок жахливих подій настане охолодження після кипіння, що спричинилося теперішніми обставинами та наступною скрутою, тоді знизу крізь щілину в цьому затверділому накипі прорветься прошарок, який раптом виявить чистоту і ясність, що утворилися під шаром заплутаних брудних та виснажених почуттів.

Тоді ж увірветься з надзвичайною могутністю очищене переможно і змете накип, який чимраз більше зсихатиметься й надалі більше не буде перешкодою між розвитком подій та істинним ядром народу!

Переможцем стане, одначе, не нове, тобто прийдешнє покоління, не теперішня настільки хвора душею та жалюгідна німецька молодь, яка дозволила себе отруїти і при першому свіжому пориві вітру повинна розвіятись, як полова, тому що скоростигло прийшла хибними шляхами і виснажилась на них аж до знищення будь-якої власної опори. Переможцем стане старе, колишнє, яке, наче очищена сталь, раптом підніметься із дикого безладу як непорушний блок, лише на якому єдиному можна звести нову будівлю!

Вдивіться в самих себе, ви, зрілі німецькі чоловіки, зрілі жінки, не дивіться на молодь, яка може і мусить учитися тільки у вас. Ви несете майбутнє в собі, ви єдині, ви, як основу для нього, ще переживаєте минуле!

Не розуміючи, ви лише протистояли цьому своєю безглуздою на той час поведінкою, і не втручаєтеся тому все ще в хід подій! Допоможіть же нарешті доведеній до нервового виснаження молоді старою німецькою силою, яка не знає жодної поблажливости і яка могутньо палає строгістю до себе та інших, позбувшись фальші, м’якотілости і слабкости!

Лише надмірне здивування від можливости теперішніх подій було тим, що тимчасово настільки паралізувало ваше непереможне та здорове воління, а не згода на занепад тіла і тим більше душі або радість від цього.

І ви, котрі самих себе разом із прийдешніми поколіннями дозволили так міцно закувати в ланцюги, – у вас є обов’язок знову самим їх розбити, не очікуючи на це дозволу від спадкоємців!

Але ви, хто спокійно чекає на здійснення високих Пророцтв, розраховуючи таким чином на них, не дуріть себе! Де не буде дій, там не можуть здійснитися найкращі Пророцтва! Саме «очікування» ставить перепону перед можливістю здійснення.

І ваші суперечки щодо тлумачення й часу їх можливих здійснень також небезпечні та згубні для майбутнього Німеччини, як і німецьке лихо вічного розбрату у внутрішній політиці, в якій мусимо бачити, що досі ще ніяк справжній дух німецького народу не проявився. Він завжди виявлявся лише в окремих випадках! Тільки за найбільшої небезпеки маси інколи воєдино згуртовувалися, і то не завжди. Де ж справжній німецький народ, окрилений вільним, гордим духом? Будь-який інтриган міг дуже легко для злочинної гри знайти тут завжди добрий ґрунт.

Безтурботно розважаючись танцями, слухають, знизуючи плечима, сповнені відчаю скарги цілих частин німецького народу, які щоденно страждають від ненависти ворогів.

Обітування та Пророцтва говорять, одначе, про вибраний народ! Чи може, з огляду на це, взагалі йти мова про німецький народ, такий, яким він є сьогодні? Чи виявляє він себе вибраним? Від відповіді на це я можу утриматися.

Бути покликаним – суто особиста справа. Уже Христос, попереджаючи, казав: «Багато бо покликаних, але вибраних мало!» Це означає, що з покликаних зовсім мало досягає факту здійснення, тому що це здійснення вони самі мусять провести залізним прагненням, надзвичайною діяльністю та старанною працею. І як при цьому відбувається з окремими людьми, так і з народами! Бути покликаним означає лише нести в собі здатність здійснення, а не те, що покликаному це здійснення саме впаде до рук. Якщо тільки покликаний, тобто здатний, робить усе можливе, використовує всі до крихти свої здібності із залізним, непохитним старанням, твердою спрямованістю і стійкою боротьбою, тоді зверху до нього надходить надзвичайна допомога, яка приводить його до перемоги, тобто до здійснення його покликання. Це не можна, одначе, знову ж таки, розуміти хибно, оскільки прихильність позаземної і сильної допомоги не варто сприймати образно. Сила доконечної перемоги завжди стоїть напоготові. Покликаний мусить лише працювати й зі своїм прагненням та дорученим йому вмінням настільки просуватися вперед, щоб він у них наштовхнувся на цю силу, яка тоді з’єднається з ним!

Отже, це зовсім інше, ніж часто думає багато хто з покликаних. Бути покликаним зобов’язує! Покликаний отримує меч переможця в руки для битви завдяки своїм здібностям. Володіти ж і завдавати ним ударів мусить він завжди сам. Отже, не змарнуйте часу, в якому вам уже визначено діяти у Великому, часу, що єдиний дасть вам змогу перемогти, якщо ви себе спонукаєте. Це може статися й «занадто пізно», через що запізніла перемога дістанеться в десять, навіть у сто разів тяжче.

Оскільки кожен бачить, що такий німецький народ, яким він є тепер, не можна розглядати як «вибраний», а Обітування все-таки постійно вказують на можливість здійснення, то стає зрозуміло, що з німецьким народом перед цим мусить відбутися багато змін. Добровільно він не зміниться, що вже виявлено останніми роками, коли замість угору німецький дух униз пішов, до чого долучився кожен німець своєю часткою. Отже, наслідок такий, що тільки з примусу станеться так, що виникне для цього ґрунт і рілля, щоб із великої скрути зміг нарешті прорости необхідний німецький дух. Те, чого не досягли спокій і радість, напевно, здобуде зрештою страждання. А якщо колишніх страждань для цього ще недостатньо, то мусять відбутися ще більш тяжкі, більш жорстокі, ніж досі, щоб однораз досягти точки, де кожен упертий спротив або зруйнується, або йому доведеться скоритися неминучому. Між руйнуванням і покорою окрема людина завжди має вільний вибір, оскільки потім їй доведеться збирати врожай від обох, залежно від того, яким буде її рішення.

Чим ближче здійснення, тим більшого, отже, відтепер страждання треба очікувати. Блажен той, чиє рішення приведе до його щастя.

Вибраний народ, самозрозуміло, не може бути обмежений у світових подіях лише однією нацією. Тому не йдеться про німецький народ у найвужчому розумінні, як і взагалі не ставиться питання про одну націю як таку у світових подіях, але нація, напевно, може в них відіграти роль, аби впливати на багато подій. Рід і велич своєї ролі вибудовує кожна нація самостійно.

У прийдешньому світовому відрізку часу єдине є вирішальним – це раса, а не нація. Біла раса найвища з-поміж усіх у розвитку при обранні рішення. Те, що Азія та інші частини Землі раніше вже випереджали тодішню Европу, в цьому вже нічого не означає. У часі, куди відтепер має бути притягнена остаточна розплата не лише для цих земних людей, але для цілої частини Всесвіту, до якої належить ця Земля. Тогочасний стан у годину обрання рішення, тільки він один є вирішальним, і ніщо інше. І наразі на Землі біла раса посідає чільне місце. З цієї причини Европа по-земному розглядається як поле боротьби. Я вказував уже чітко в доповіді «Боги, Олімп, Валгалла»* (Доповідь №82) на те, що кожне повторне інкарнування здійснюється в стані, який є однаковим і для інкарнованої душі, і для її оточення. Тобто білий при значному відступі духовними сходами може інкарнуватися в одному з нижчих негритянських племен, так само, звичайно, і навпаки. Під білою расою відтепер як найвищою треба розуміти справжній німецький дух! Німецький дух у всій його чистоті й величі. Злет до цього розпочинався вже багато разів, однак іще ніколи не досягав справжньої висоти, за винятком окремих особистостей, які адже завжди мусять іти попереду. Окремі особистості лише проявляли здібності своєї раси. Німецький дух повинен стати зразком і провідником в останньому сходженні земного людства. Дух, не такий, яким він є тепер, а яким повинен стати, яким, згідно з його здібностями, може стати і в прийдешньому переживанні неодмінно й стане!

При цьому йдеться, однак, не про якусь виняткову націю, що зветься німецькою. Кожне поняття у світових подіях проникає значно далі, і не настільки звужено. Задатки цього бажаного німецького духу може нести в собі також кожен представник іншої нації. Він, по суті, пробуває в його здібностях, а зовсім не в національній приналежності. Однак належні до німецької нації несуть у собі всі найважливіші необхідні основні риси для цього майбутнього духу, який обумовлює неодмінну перемогу та керівництво в людстві.

Бережіть себе тому, ви, німці, вкладіть усю силу, щоб ви завдяки вашим задаткам стали покликані, а також вибрані. Вибраний народ складатиметься з вибраних окремих людей, для чого у вас є всі підстави. Тому він складатиметься не з самих німців, але також із частин інших націй, котрі духовно заслуговуватимуть належати до нього. Це не обмежується кордоном німецької землі.

Не змарнуйте високого завдання, яке вас очікує! Вирвіться з цієї поверховости теперішніх думок усього нинішнього життя і станьте тим, ким ви можете й повинні бути: одним духом, одним народом, який повинен іти попереду як зразок і вести за собою інших. Якщо ви згаєте точно визначений для цього час, у якому діятиме підтримка всього Космосу, то замість сходження на вас чекає падіння з такою жахливою силою, що ви, як остаточно відкинуті, ніколи вже не зможете воскреснути! Бути покликаним зобов’язує до прояву найвищої сили! Тримайте це застереження в пам’яті повсякчас!

—————
Послання Ґраля Абдрушина


Черговість доповідей

[Послання Ґраля Абдрушина]  [Відлуння до Послання Ґраля] 

контакт