У Світлі Істини
Послання Ґраля Абдрушина
1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
87. Учитель Всесвіту
Учителем Всесвіту є Син Людський. Учителем Всесвіту він зветься зовсім не тому, що повинен навчити Всесвіт, можливо, заснувавши релігію, яка Всесвіт, у вужчому розумінні Землю, або ще краще, земне людство, об’єднає чи запанує над ним, а Вчителем Всесвіту він названий тому, що роз’яснює «Всесвіт», приносить учення про Всесвіт. Те, що людина справді мусить знати! Він учить пізнавати «Всесвіт» у його самочинних діях, аби людина могла ними керуватися, і завдяки цьому для неї стало можливим свідоме сходження в пізнанні справжніх Законів Всесвіту!
Йдеться, отже, про вчення Всесвіту, навчання про Всесвіт, Творіння.
За цим істинним Учителем Всесвіту, як колись і за Христом, стоїть видимий чистим ясновидцям променистий великий Хрест Спасителя! Можна також сказати: «Він несе Хрест!» Це, одначе, не має жодного стосунку до страждання і мучеництва.
Це буде один із Знаків, «живе сяяння» якого не спроможний підробити жоден навіть найвправніший фокусник чи маг і за яким розпізнають безумовну істинність його Місії!
Ця позаземна подія зовсім не позбавлена взаємозв’язку, не самовільна, отже, не є неприродною. Взаємозв’язок розпізнається відразу, щойно стає відомим дійсне значення справжнього «Хреста Спасителя». Хрест Спасителя не рівнозначний хресту страждання Христа, за допомогою якого людство адже і не могло спастись, як я вже в доповіді «Хресна смерть»* (Доповідь №55) докладно описав та багаторазово повторював. Це щось зовсім інше, знов-таки уявно просте, та однак ґрандіозно велике!
Хрест адже був уже відомий до земного часу Христа. Це Знак Божественної Істини! Не лише Знак, але й жива форма для неї. І оскільки Христос був Приносителем Божественної Істини, яка є непідробною, і прийшов з Істини, перебував із нею в безпосередньому зв’язку, частину її ніс у собі, то вона також закріпилася живою в ньому та на ньому! Вона видима в живому, тобто сяючому, самочинно променистому Хресті! Можна сказати, вона сама є Хрестом. Там, де є цей променистий Хрест, також є Істина, тому що цей Хрест не відокремлений від Істини, але обоє є єдиним, тому що цей Хрест виявляє видиму форму Істини.
Хрест променів, або променистий Хрест є, отже, Істиною в її первісній формі. І оскільки людина може піднестися єдино завдяки Істині, і не інакше, то дух людський тільки в пізнанні, або знанні Божественної Істини знаходить справжнє спасіння!
Оскільки знов-таки єдино в Істині полягає спасіння, то з цього випливає, що Хрест, отже Істина, є спасенним Хрестом, або Хрестом Спасителя!
Це Хрест Спасителя! А Спаситель є Істиною для людства! Тільки знання Істини і з цим пов’язане використання наявного в Істині або ж в Істині виявлені шляхи можуть вивести людський дух із його теперішнього затьмарення та облуди вгору до Світла, врятувавши, звільнивши з нинішнього стану. І оскільки посланий Син Божий і нині прийдешній Син Людський є єдині Приносителі незатьмареної Істини, несуть її в собі, обидва повинні, звісно ж, нерозривно нести в собі й на собі Хрест, тобто бути Носителями Хреста променів, Носителями Істини, Носителями Спасіння, яке для людей полягає в Істині. Вони приносять спасіння в Істині тим, хто її приймає, тобто хто йде вказаним шляхом. – Чого варті порівняно з цим усі мудровані людські промови? Вони поблякнуть у годину скрути.
Тому говорив Син Божий людям, що вони повинні прийняти Хрест і йти за ним, що означає, отже, прийняти Істину і жити згідно з нею! Вписатися в Закони Творіння, навчитися точно їх розуміти й використовувати їх у їхніх самочинних впливах тільки на благо.
А що ж зробило обмежене людське розуміння знову з цього простого й природного факту! Ні Богом, ні Сином Божим, Його Посланцем, не бажане вчення страждання! І таким чином було прокладено хибний шлях, який з указаним шляхом не має нічого спільного, а, навпаки, далеко відводить від Божої Волі, яка хоче вести тільки до радости, а не до страждання.
Звичайно, для людства це жахливий символ, що Сина Божого люди тоді прибили та замучили до смерти саме на втіленому в земну форму зображенні Істини, тобто на символі Істини, яку він приніс, загинувши по-земному! Церковний хрест страждання, одначе, не є Хрестом Спасителя!
«Сущий у Силі та Істині», – сказано про Сина Божого. Сила – це Воля Божа, Святий Дух. Його видимою формою є Голуб. Видимою формою Істини є самочинно променистий Хрест. Обидві форми бачили живими на Синові Божому, тому що він перебував у них. Це було, отже, в ньому природним та самозрозумілим явищем.
Те саме побачать і на Синові Людському! Голуба над ним та Хрест Спасителя за ним; бо він знов-таки нерозривно з ними пов’язаний, як Приноситель Істини, «Сущий у Силі та Істині»! Це безпомилкові Знаки його справжньої Місії у здійсненні Обітувань. Знаки, які неможливо підробити, які є незнищенними, застережливими і, попри жахливість серйозности, також провіщими! Перед ними лише єдиними мусить відступити вся темрява!
Подивіться вгору! Щойно з’являться невблаганні провісники його Пришестя, які розчистять для нього шлях від перешкод, нагромаджених людською зарозумілістю, спаде пов’язка з очей багатьох, кому даровано розпізнати його таким чином! Голосно вони мусять тоді свідчити, примушені Силою Світла.
Жоден зі ще таких численних сьогодні лжепророків і вождів не спроможний встояти перед цим, бо в обох високих Знаках, які не може нести ніхто, крім Сина Божого й Сина Людського, промовляє Сам Бог за Свого Слугу, і все людське мудрування мусить перед ними оніміти. —
Чекайте на годину – вона настане швидше, ніж усі гадають.
