У Світлі Істини
Послання Ґраля Абдрушина
1.КНИГA ◄ ► 2.КНИГA
Дев’ята Заповідь
Не пожадай жінки ближнього твого!
Ця Заповідь строго і чітко спрямована безпосередньо проти тілесно-тваринного потягу, який людина, на жаль, надто вже часто дозволяє собі, щойно трапляється нагода для цього!
Тут ми наразі зачепили дражливу точку, яка створює для людей найбільшу пастку, до якої потрапляють майже всі, щойно лише стикаються з нею: нагода!
Потяг пробуджують і спрямовують тільки думки! Людина може дуже легко переконатися на собі, що потяг не прокидається і не може прокинутися, якщо немає притому відповідних думок! Він цілковито залежить від них! Без винятків!
Не кажіть, що відчуття дотику може пробудити потяг, бо це неправда. Це лише омана. Відчуття дотику пробуджує лише думку, а вже вона – потяг! І всесильним допоміжним засобом для пробудження такої думки є слушна нагода, якої людям слід остерігатися! З цієї причини найнадійнішою обороною та найсильнішим захистом для всіх людей обох статей є уникнення таких нагод! Це якір порятунку в теперішній скруті, доки все людство зміцниться в собі настільки, що як здоровий самозрозумілий стан буде здатне тримати вогнище своїх думок у чистоті, що сьогодні, на жаль, уже неможливо! Тоді, одначе, цілком безумовно, порушення цієї Заповіді виключається.
Багато штормів до того часу має прошуміти над людством, очищаючи його, але цей якір триматиме, якщо кожен, хто спрямований увись, строго намагатиметься ніколи не створювати нагоди для спокусливого перебування наодинці осіб різних статей!
Нехай кожен випалить це в собі вогненними літерами, бо не так легко душевно знову зробити себе вільним від такого порушення, оскільки до нього причетна й інша сторона! А для одночасного сходження можливість випадає лише зрідка.
«Не пожадай жінки ближнього твого!» Себто мається на увазі не лише заміжня жінка, але жіноча стать взагалі! Отже і дочки! І оскільки чітко сказано: «Не пожадай!», то мається на увазі лише тілесний потяг, а ніяк не чесне залицяння!
Помилка при цих зрозумілих словах взагалі неможлива. Тут ідеться про суворий Закон Божий проти спокушання або зґвалтування. Так само про забруднення через думки потаємного жадання! Уже це, як вихідний пункт вчинку, сповненого зла, є порушенням Заповіді, яке призводить до покарання через карму, що неодмінно має бути спокутувана в той чи інший спосіб, перш ніж душа звільниться від неї. Інколи ця подія, яку помилково люди вважають дрібницею, є навіть вирішальною для характеру найближчого інкарнування на Землі або для майбутньої долі людини в цьому земному бутті. Не ставтеся тому занадто легковажно до могутности думок, за якими, природно, також відповідальність рівною мірою наступає на п’яти! Ви відповідальні за найлегковажніше мислення, бо воно в Етерноречовинному світі вже завдає шкоди. У тому світі, який має вас прийняти після цього земного життя.
Коли жадання доводить таки до спокуси, тобто до груборечовинного вчинку, то бійтеся відплати, якщо ви вже не здатні на Землі виправити його ні тілесно, ні душевно!
Чи спокуса відбулася шляхом улещування, чи наполегливого домагання, внаслідок якого зрештою було досягнуто згоди з боку жінки, взаємодія не дасть себе ввести в оману, вона вже діє при жаданні, і вся тямовитість, уся вправність призведе лише до загострення. Кінцева згода її потім не скасує!
Тому будьте насторожі, уникайте кожної нагоди і не дозволяйте собі в цьому жодної безтурботности! Тримайте передусім вогнище ваших думок у чистоті! Тоді ви ніколи не порушите цю Заповідь!
Також не є виправданням, якщо людина намагається саму себе обдурити, що існувала ймовірність шлюбу! Бо це було б тим паче найгрубішою брехнею подумки. Шлюб без душевної любови перед Богом недійсний. Душевна любов, однак, є найкращим захистом проти порушення цієї Заповіді, оскільки по-справжньому люблячий для любої людини всякчас бажає тільки найкращого і тому ніколи не зможе висунути нечистих бажань або домагань, проти яких ця Заповідь, насамперед, і спрямована!
